Філія “Чорноліське лісове господарство”

1.1. Місцезнаходження і площа

ДП «Чорноліське лісове господарство» (далі лісгосп) розташоване в північно-східній частині Кіровоградської області на території Знам’янського і Олександрівського адміністративних районів.

Поштова адреса:

1.1.1. Адміністративно-організаційна структура та загальна площа

Найменування лісництв, місцезнаходження контор Адміністративні райони Площа, га

Богданівське

кв.103 д.15 Знам’янський 5295,0

Дмитрівське

кв.1 д.4 Знам’янський 3775,0

Знам’янське

кв.108 д.13 Знам’янський 55020

Чутянське

кв.48 д.3 Знам’янський 902,0

Олександрівський 3578,0

Всього по лісництву: 4480,0

Всього по лісгоспу: 19030,0

Зовнішні межі лісгоспу, лісництв, адмінрайонів, місця розміщення контор показані на картах-схемах.

Разом по лісгоспу 19050,0

1.2. Організація території. Обсяг і характер виконаних лісовпорядних робіт

ДП «Чорноліське навчально – виробниче лісове господарство» було організоване в 1929 році на базі Чорноліського, Чигиринського, Олександрівського та Олександрійського лісництв. До 1929 року лісові масиви, які на даний час входять до складу лісгоспу, входили до складу Чорноліського укрупненого лісництва, в якому було шість підлісництв.

В 1932 році із лісгоспу був виділений Олександрійський лісгосп, а в 1933 році Кіровоградський лісгосп. В той же час, частина лісів колишнього Олександрійського укрупненого лісництва була передана до складу П’ятихатського лісгоспу.

В 1934 році лісгосп був розділений на три лісгоспи: Хирівський, Чутянський та Нерубаївський. Ці лісгоспи проіснували до 1936 року.

Після створення Головлісохорони при РНК СРСР в 1936 році Хирівський, Чутянський та Нерубаївський лісгоспи були обє’днані в один – Чорноліський лісгосп. Після цього відбувались значні зміни меж лісгоспу, особливо в період, коли змінювались та уточнювались межі областей та адміністративних районів, але найбільші масиви Чутянський, Нерубаївський та Чорний ліс весь час знаходились в складі лісгоспу.

На підставі постанови РМ УРСР №1834 від 30 листопада 1959 року і наказу по Головупрлісгоспу при Раді Міністерств УРСР №117 від 14 травня 1960 року лісгосп був реорганізований в лісгоспзаг.

Згідно з наказом Мінлісгоспу УРСР №443 від 10 листопада 1981 року Хирівське лісництво було перейменовано в Богданівське. Згідно наказу Кіровоградського Упрлісгоспзагу №74 від 27 квітня 1982 року організовано Бірчанське лісництво на базі прийнятих земель Олександрівського та Червоно – Нерубаївського лісництв.

Згодом, згідно наказу Мінлісгоспу УРСР №98 від 03 липня 1989 року і наказу «Кіровоградліс» №78 від 27 вересня 1989 року, був організований Олександрівський лісгоспзаг. Від Чорноліського лісгоспзагу до Олександрівського були передані Кримківське, Червоно – Нерубаївське, Олександрівське та Бірчанське лісництва. До складу Чорноліського лісгоспзагу було прийнято Олександрійське лісництво від Світловодського лісгоспзагу.

Згідно наказу по об’єднанню «Кіровоградліс» №90 від 01 листопада 1989 року до складу Чутянського лісництва Чорноліського лісгоспзагу було прийнято 374 га від Світловодського лісгоспзагу. В результаті цих змін площа лісгоспу станом на 01.01.2010 року становить 19050 га.

Вперше, за історичними даними, що дійшли до наших днів, опис Чорноліського лісового масиву склав в 1858 році монах Арсеній Іващенков. Крім опису насаджень, він зробив огляд природно – економічних умов масиву, дав відомості про наявність корисних копалин, відомості про села, монастирі, населення його побут та благоустрій.

В подальшому описи Чорноліського масиву уточнювались та розширювались, так як, ще в дореволюційний час, цей масив привертав значний науковий інтерес, мав цінність в зв’язку зі своїм розташуванням на межі Лісостепової та Степової лісорослинних зон.

Чорноліська лісова дача (Богданівське та Знам’янське лісництва), а також Чутянська дача (Чутянське та Дмитрівське лісництва) вперше були впорядковані в 1862 році. Лісовпорядкуванням описувались і назначались різні види і способи рубок, вказувались розміри та розташування лісосік.

Наступні лісовпорядкування проводились в 1872 та в 1882 роках.

В 1894-1896 роках відбулось повне перевпорядкування Чорноліської дачі. Під час першої світової та громадянської війн була значно збільшена площа рубок. Наступне лісовпорядкування було проведене в 1925-1926 роках.

Вперше всі лісові масиви впорядковувались, як одне ціле, в 1937 році по 1 розряду лісовпорядкування. Загальна площа лісгоспу дорівнювала 23523 га. До складу входило шість лісництв: Червоно-Нерубаївське, Нерубаївське, Чутянське, Дмитрівське, Хирівське та Знам’янське.

В 1947 році лісовпорядкування було проведене силами робітників лісгоспу. Площа лісів збільшилась до 27001 га, за рахунок приєднання Олександрівського лісництва.

Лісовпорядкування 1958 року проведене 3-ю Київською експедицією, а наступні 1968, 1978 та 1989 років – Харківською експедицією Українського лісовпорядного підприємства ВО «Ліспроект» по 1 розряду згідно з діючою лісовпорядною інструкцією видавництва 1964 та 1986 років відповідно. В архівах збереглися лісовпорядні матеріали 1989 року.

Попереднє лісовпорядкування було проведено в 1999 р. Харківською лісовпорядною експедицією. Роботи виконувались відповідно до вимог лісовпорядної інструкції 1986 року за І розрядом.

Нинішнє лісовпорядкування проведено за І розрядом у відповідності з вимогами чинної лісовпорядної інструкції 2002 року, рішеннями першої лісовпорядної наради і технічної наради за підсумками польових робіт (додатки 1;2).

Лісовпорядкування проведено за методом класів віку, який полягає в утворенні госпчастин, господарств, господарських секцій, які складаються з сукупності однорідних за складом і продуктивністю деревостанів, об’єднаних одним віком і способом рубки лісу. Первинною обліковою одиницею є таксаційний виділ, а первинною розрахунковою одиницею – господарська секція. Усі розрахунки здійснені на основі підсумків розподілу площ і запасів насаджень господарських секцій за класами віку.

1.3. Природно-кліматичні умови

Згідно лісорослинного районування територія лісгоспу відноситься до південного правобережного лісостепу, впритул межуючи зі степовою зоною.

Клімат району розташування лісгоспу помірно-теплий,що характеризується короткою малосніжною, порівняно нехолодною зимою, помірною кількістю опадів влітку, інколи з дефіцитом вологи в окремі роки.

Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового господарства, приведена в таблиці 1.3.1.

Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень відносяться: пізні весняні приморозки, від яких потерпають сходи деревних та чагарникових порід у розсаднику, цвітіння дуба, ясеня та інших порід, а також пагони лісових культур та природних молодняків, особливо в улоговинах та балках; високі температури літніх місяців, що досягають +38°, а на поверхні грунту до +50°-55°, які викликають опіки кореневої шийки молодих дерев; південно-східні вітри в травні, від яких гинуть молоді деревця на лісокультурних площах.

В цілому ж клімат району розташування лісгоспу сприятливий для успішного зростання слідуючих деревних та чагарникових порід: дуба звичайного, ясеня звичайного, граба звичайного, клена гостролистого, липи дрібнолистої, ліщини, глоду, бузини чорної та інших порі.

1.3.1. Кліматичні показники

Найменування показників Одиниці вимірювання Значення Дата

1.Температура повітря:

–середньорічна градус +7,0

–абсолютна максимальна градус +38,0

–абсолютна мінімальна градус -35,0

2.Кількість опадів на рік мм 469

3.Тривалість вегетаційного періоду днів 210

4.Пізні весняні заморозки 24.04

5.Перші осінні заморозки 25.09

6.Середня дата замерзання рік 10.12

7.Середня дата початку паводку 10.03

8.Сніговий покрив:

–товщина см 5-15

–час появи 18.12

–час сходження у лісі 06.03

9.Глибина промерзання ґрунту см 68

10.Напрям панівних вітрів за сезонами:

–зима румб Пн

–весна румб ПнСх

–літо румб ПнЗх; ПнСх

–осінь румб ПнСх

11.Середня швидкість панівних вітрів за сезонами:

–зима м/сек 4,5-5,5

–весна м/сек 4,0-5,0

–літо м/сек 3,3-3,7

–осінь м/сек 3,2-4,5

12.Відносна вологість повітря % 61

Територія лісгоспу розташована на південно-східних відрогах Придніпровської височини і відноситься до двох геоморфологічних районів: північна частина території – до середньодніпровської (Правобережної) розчленованої лесової височини і південна частина – до Інгуло-Інгулецької акумулятивної лесової розчленованої рівнини.

Найвища точка над рівнем моря знаходиться в північно-західній частині лісгоспу. На південний схід місцевість поступово понижується. Середня висота над рівнем моря дорівнює 175 м.

Середня частина території є вододілом трьох річох: Тясмина, Інгульця і Аджарки.

Долинами цих рік і численними балками, переважно, древнього походження поверхня лісгоспу порізана на ряд вузьких та широких вододілів. Особливо порізаним рельєфом відрізняється Чутянський лісовий масив (Чутянське та Дмитрівське лісництва). Дрібні лісові урочища лісгоспу розташовані на схилах та по дну балок.

Ліси лісгоспу відносяться до рівнинних лісів.

В 1970 і 1971 роках проведене грунтолісотипологічне обстеження території Чорноліського лісгоспу Харківською філією інституту «Союзгіпролісгосп». Види грунтів, що виділені при дослідженні нанесені на грунтовий план, для зручності користування зведені в єдиний номенклатурно-систематизований список грунтів. Загальна кількість видів грунтів і різновидів по лісгоспу досягає 50, грунтових груп – 13. Для кожного лісництва і в цілому по лісгоспу виготовлені «нариси» з детальним описом кожної групи і кожного типу грунтів та кількісним поширенням їх, а також грунтові плани масштабу 1:10000 та 1:25000.

Переважаючими грунтами в лісгоспі є грунти на лесовидних породах, а серед них сірий опідзолений середньо суглинковий, темно-сірий опідзолений важко суглинковий та чорнозем опідзолений важко суглинковий.

Основною ґрунтоутворюючою породою є лес з великим вмістом вуглекислого вапна. На незначних площах території лісгоспу грунти утворились на древньоалювіальних відкладах, третинних щільних глинах, третинних пісках, глинистому елювії, карбонатних породах, балочному делювії, сучасному алювії твердих кристалічних порід.

Переважання такої пухкої, пористої, дрібнозернистої та водопроникної породи, як лес, а також наявність зливових опадів, сприяло створенню густої мережі ярів, які з припиненням росту перетворилися в балки.

Різноманітність рельєфу, ґрунтоутворюючих порід, поверхневого і грунтового зволоження привели до значної строкатості грунтового покриву Чорноліського лісгоспу.

На родючість грунтів негативно впливають ерозійні процеси, розвиток яких зумовлюється наявністю яружно-балочного рельєфу та випаданням ливневих дощів. Завдяки деревно-кущовій рослинності на території Чорноліського лісгоспу в даний час ерозії грунтів майже не спостерігатьєся. Незначні ерозійні процеси відбуваються на прийнятих від сільськогосподарських підприємств землях, які проектуються під заліснення, а також на зрубах зі схилами більше 15 градусів.

1.3.2. Характеристика рік та водоймищ

Найменування рік та водоймищ Куди впадає ріка Загальна протяж-ність, км;

площа водой-мищ, га Ширина лісових смуг вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ, м

згідно нормативів фактична

р. Інгулець р. Дніпро 549 3000 -

Примітка: Захисні смуги вздовж берегів річок не виділялись, в зв’язку з тим, що на землях, які прилягають до річки, виділені категорії лісів, які мають більш жорсткий режим користування.

Територія лісгоспу розташована в басейні ріки Інгулець, характеристика якої приведена в таблиці 1.3.2.

За ступенем вологості більша частина грунтів відноситься до категорії свіжих грунтів. На долю лісових ділянок з надмірним зволоженням приходиться 0,04% площі, вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок. Болота займають площу 129,3 га.

Відомості про гідромеліоративну мережу приведені в п. 4.7.

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ

2.1. Основні галузі народного господарства в районі

розташування лісгоспу

Район розташування лісгоспу відноситься до числа сільськогосподарських районів області, основним напрямком якого є вирощування зернових, овочевих і технічних культур і м'ясо-молочне скотарство.

Переробкою деревини займається лісгосп, в якому для цих цілей є два переробних цехи в Богданівському та Знамянському лісництвах. Частина деревини, яка не переробляється, вивозиться за межі лісгоспу.

Лісистість зони діяльності лісгоспу 11,8%. Ліси на території району розташовані окремими урочищами, різниця в площі яких дуже значна – від 1 га до масивів площею 7 тис.га. Основна частина лісів знаходиться на північному заході зони діяльності господарства, де знаходяться найбільші лісові урочища – «Чутянський ліс» та «Чорний ліс»..

2.6. Значення лісового господарства в економіці району

розташування лісгоспу і охороні довкілля

Лісове господарство в економіці району розташування займає значне місце. Основні напрямки його розвитку спрямовані на забезпечення народного господарства деревиною, підвищення захисних функцій лісових насаджень, покращення рекреаційної характеристики і забезпечення населення продуктами побічного користування.

Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються для потреб лісової охорони таробітників. Потреба в угіддях задовольняється повністю.

Випас худоби в лісовому фонді проводиться місцевим населенням і лісгоспом не регулюється, хоча згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1996 р. №449 «Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних користувань в лісах України» випас худоби дозволяється на площі 1686,4 га.

З побічних лісових користувань мали місце збір лікарської і технічної сировини.

Мисливська фауна в лісах лісгоспу представлена такими видами: кабан, благородний олень, плямистий олень, козуля, заєць-русак, білка, лисиця, вовк, куниця, качки і інші.

Полювання носить аматорський характер.

Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних лісових користувань, лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення. Лісові насадження зменшують вплив негативних природних явищ регулюючи гідрологічний режим водоймищ і сприятливо впливають на мікроклімат району, виконують естетичні функції.

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО

ГОСПОДАРСТВА. ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОВОГО ФОНДУ

3.1. Поділ лісів на категорії

3.1.1.Категорії лісів

Категорії лісів Площа за даними лісовпорядкування га %

Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення

Пам’ятки природи 9,1 0,1

Заказники 3489,0 18,3

Ліси історико-культурного призначення 10006,7 52,7

Ліси наукового призначення, включаючи генетичні резервати 193,3 1,0

Разом по категорії лісу 13698,1 72,1

Рекреаційно-оздоровчі ліси

Лісопаркова частина лісів зелених зон 406,0 2,1

Рекреаційно-оздоровчі ліси поза межами зелених зон 119,0 0,6

Разом по категорії лісу 525,0 2,7

Захисні ліси

Ліси уздовж смуг відведення залізниць 123,0 0,7

Ліси протиерозійні 3070,9 16,1

Байрачні та інші захисні ліси 1603,0 8,4

Разом по категорії лісу 4796,9 25,2

Всього по лісгоспу: 19020,0 100

Діаг.1 Поділ лісів на категорії

Існуючий поділ лісів на категорії проведено згідно Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затверджених постановою КМ України від 16.04.07 р. № 733.

Існуючий поділ площі на категорії лісів відповідає господарському призначенню, природним та економічним умовам району розташування лісгоспу.

Діаг.2 Поділ площі лісгоспу за категоріями земель

Нелісові землі

сільськогосподарські угіддя водиболотаса-ди-би, спо-ру-дитрасипіски інші нелі-сові землі разом

рілля сі-но-жа-ті пасовища багато-річні насадження (сади, ягідни-ки та інші) разом сільськогос-подар-ських угідь

2,2 - - - 2,2 0,4 1,7 2,7 0,5 - 38,0 45,5

12,4 1,0 11,4 1,3 26,1 23,9 127,6 15,1 24,7 - 222,8 440,2

2,2 - - - 2,2 0,4 1,7 2,7 0,5 - 18,5 26,0

3.1.3. Відомості про об’єкти природно-заповідного фонду

Найменування об’єктів природно-заповідного фонду і підстави для їх виділення Площа, га Місце-знаходження Тип заказника та інших об’єктів Коротка характеристика та режим ведення господарської діяльності

1 2 3 4 5

Пам’ятки природи загальнодержавного значення

«Болото «Чорний ліс» Розпорядження РМ УРСР від 14 жовтня 1975 року №780-р 2,0 Богданівське лісництво

кв. 62, діл. 1 Гідрологічна

Мета створення: охорона одного з най південніших сфагнових боліт в Україні, розташованого на межі лісостепу та степу.

Забороняються такі види господарської діяльності: проведення меліоративних робіт; будівництво споруд; пошкодження дерев, чагарників, трав’яної рослинності; випас і прогін худоби; збір насіння, ягід, грибів, лікарських рослин; мисливство та збір яєць, пуху, руйнування гнізд, тощо; проведення геологорозвідувальних робіт та інші види робіт.

«Витоки ріки Інгулець»

Указ президента України від 20 серпня 1996 року №715/96 7,1 Богданівське лісництво

кв. 145, діл. 1-3 Комплексна Мета створення: збереження місця витоку річки Інгулець та рідкісних видів рослинного світу. Забороняються така господарська діяльність, яка може спричинити шкоду заповідному об’єкту та порушити екологічну рівновагу, а саме: будь-яке будівництво споруд; пошкодження рослинності; випас і прогін худоби, проведення меліоративних робіт та інші види діяльності.

Разом пам’яток: 9,1

Заказник загальнодержавного значення

«Чорноліський»

Постанова РМ УРСР

від 11 вересня 1980 року №524 3489,0 Кв. 1-118 Ландшафтний Мета створення: збереження та відтворення на межі лісостепу і степу типового ландшафту найбільш значних у державі масивів листяних дерев , а також усього комплексу рослинного та тваринного світу.

Забороняються такі види господарської діяльності: будь-яке будівництво, що може вплинути на зміну характеру місцевості, ландшафтів і не пов’язане з охороною заказника; рубки головного користування, прохідні рубки, а в кварталі 114 – всі види рубок. Інші необхідні рубки догляду та вибіркові санітарні рубки проводяться в зимовий період кінно-ручним способом. Санітарні рубки проводяться при необхідності, з дозволу «Укрдержлісозахисту» та погодження з органами Мінекобезпеки України; заготівля другорядних лісових матеріалів, лісової підстилки, насіння, рідкісних рослин, соків, технічної сировини; в’їзд транспорту, крім службового; меліоративні роботи, розвідувальні підривні роботи, сінокосіння, мисливство, випас худоби, крім потреб лісової охорони; використання хімічних засобів боротьби з хворобами та шкідниками, інші види робіт.

Разом: 3489,0

Разом по лісгоспу: 3498,1

Об’єкти природно-заповідного фонду потрібно в натурі відмежувати знаками і чіткими границями. Режим ведення господарства залежить від призначення того, чи іншого заповідного об’єкту, від повної заборони будь-якої господарської діяльності до виключення тільки з розрахунку рубок головного користування.

Діаг.3 Поділ площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за панівними породами

Аналіз динаміки вікової структури свідчить про суттєве зменшення долі молодняків і незначне збільшення пристигаючих і стиглих та перестійних насаджень. Це відбулося за рахунок переходу насаджень з однієї вікової групи в іншу.

Діаг.4 Динаміка площі господарств за ревізійний період

Діаг.5 Динаміка площі груп віку за ревізійний період

Діаг.6 Поділ площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за бонітетами

Діаг.7 Поділ площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за повнотами

Діаг.8 Динаміка середніх таксаційних показників за ревізійний період

Діаг.9 Поділ площі лісів лісгоспу за типами лісу

Всі ліси лісгоспу віднесені до рівнинних.

З метою підвищення продуктивності насаджень лісгоспом виконувались в лісових культурах і молодняках природного походження лісогосподарські догляди.

В лісгоспі є постійний розсадник площею 4,0 га. Його продуктивна площа складає 3,5 га, цієї площі вцілому достатньо для вирощування посадкового матеріалу. Щорічно в лісгоспі вирощується 1,0-1,2 млн.шт. сіянців. Варто також відзначити, що лісгосп займається вирощування посадматеріалу в контрольованому середовищі, для цього при кожному лісництві створені короба з крапельним зрошуванням в яких вирощуться близько 400 тис. шт. сіянців. Крім цього, для вирощування посадматеріалу в лісгоспі є теплиця загальною площею 0,2 га, де вирощується біля 10 тис.шт. сіянців та саджанці для озеленення.

Садивний матеріал, вирощений в лісових школах, використовують для доповнення лісових культур крупномірним матеріалом, озеленення населених пунктів і для реалізації іншим організаціям. В цілому вирощування посадкового матеріалу знаходиться на хорошому рівні.

4.10. Використання лісового фонду для потреб мисливського господарства

Територія лісгоспу використовується для потреб мисливського господарства. Мисливські угіддя закріплені за:

1. ДП «Чорноліське НВЛГ» кв.1-121 Знам’янського лісництва;

2. Знам’янським районним УТМР кв.122-154 Знам’янського лісництва, кв.119-162 Богданівського лісництва, кв.1-7, 15-19, 46-74 Дмитрівського лісництва, кв.81-82 Чутянського лісництва;

3. Олександрівським УТМР кв.74-75 Чутянського лісництва;

4. Кіровоградським обласним УТМР кв.1-73, 77-80 Чутянського лісництва, кв.8-14, 20-45 Дмитрівського лісництва.

Полювання на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення „Чорноліський” кв.1-118 Богданівського лісництва – заборонено.

Полювання має аматорський характер.

Відстріл мисливської фауни здійснюється по ліцензіях.