Ліс – дитя землі

Правопорушник, який здійснив незаконну рубку дерев, сплачує:

- розмір шкоди, заподіяної лісу;

- адміністративний штраф.

Правоохоронні органи визначають кваліфікацію злочину та можливе настання кримінальної відповідальності.

Незаконні рубки – це заготівля деревини без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток).

Правопорушником вважається особа, яка здійснює незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях; перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників.

І. Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу

                                          Додаток 1

                           до постанови Кабінету Міністрів України

                                  від 23 липня 2008 р. № 665

ТАКСА

для обчислення розміру шкоди,

заподіяної лісу підприємствами, установами,

організаціями та громадянами незаконним вирубуванням

та пошкодженням дерев і чагарників

до ступеня припинення росту

 ІІ. Кодекс України про адміністративні правопорушення

 Стаття 65. Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка 

Незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до шістдесяти (510-1020 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста п’ятдесяти до трьохсот (2550-5100 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до дев’яноста (1020-1530 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шестисот до дев’ятисот (10200-15300 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Стаття 65¹. Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень

Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об'єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень – тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до сорока п’яти (510-765 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шістдесяти до дев’яноста (1020-1530 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 ІІІ. Кримінальний кодекс України

         Стаття 246. Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу

        1. Незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, - карається штрафом від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000-25500 грн) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

        2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

        3. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, - караються штрафом від тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500-34000 грн) або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

        4. Дії, передбачені частинами першою, другою чи третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

  Примітка*

1. У цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів

        2. У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

*Коментар щодо розрахунку істотної шкоди та тяжких наслідків

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вказаний в диспозиції норм для настання адміністративної та кримінальної відповідальності, дорівнює 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року.

Оскільки з 01.01.2021р.  прожитковий мінімум для працездатної особи з розрахунку на місяць складає 2270 грн, то в 2021 році для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень застосовується сума в 1135 гривень.

Таким чином, відповідно до примітки статті 246 Кримінального кодексу України шкода вважається істотною, якщо шкода у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян – тобто від 22700 грн (1135 грн * 20 раз).

Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян – тобто від 68100 грн (1135 грн * 60 раз).

      15 лютого виповнюється 32 роки із дня завершення неоголошеної війни та виводу військ з Афганістану. Війна тривала майже 10 років ціною людських жертв. Тисячі наших співвітчизників загинули у боях і померли від ран, контузій, травм і хвороб, пропали безвісти.
Напередодні цієї дати, 13 лютого в Суботцівському сільському будинку культури відбулися урочистості та святковий концерт "Час і досі не загоїв рану цей одвічний біль Афганістан", участь у якому взяли Суботцівський сільський голова Андрій Борідченко, заступники голови Анна Блохіна та Людмила Бойчук, начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Суботцівської сільської ради Віта Сидоренко, в.о. старости Мошоринської сільської ради Олексій Кондратенко, голова Знам’янської міської спілки ветеранів війни в Афганістані Микола Фесюн, голова районної спілки афганців Віктор Чінчой, ветерани бойових дій на території інших держав та громадськість. Не стали осторонь і лісівники Чорноліського лісгоспу. До урочистостей долучились молодь лісгоспу з числа лісової охорони на чолі з адміністрацією підприємства, адже немає майбутнього без минулого.
З вітальним словом до зібрання звернувся Суботцівський сільський голова Андрій Борідченко, згадав поіменно всіх земляків воїнів-афганців, яки віддали своє життя в боях на чужині та побажав міцного здоров’я присутнім на зібранні воїнам-ветеранам.
Усі присутні вшанували хвилиною мовчання світлу пам’ять полеглих.
Захід супроводжувався тематичними піснями у виконанні солістів Мошоринського та  Суботцівського сільських будинків культури.

     Зворотна сторона «заповідання» лісів

Значна територія Ландшафтного заказник загальнодержавного значення «Чорноліський» в ДП "Чорноліський лісгосп" потребує проведення негайних заходів з порятунку насаджень. Лісові насадження, переважно рукотворні, були оголошені природо-заповідним фондом в межах Богданівського лісництва ще в 1980 р з метою збереження та відтворення типового на межі Лісостепу та Степу ландшафту найбільш значних у країні масивів листяних лісів, а також всього комплексу рослинного та тваринного світу.
Щорічно ліс піддається впливу комплексу несприятливих факторів. Комплекс несприятливих факторів включає в себе: погодні та ґрунтово-кліматичні фактори (засухи, пізні весняні приморозки, зниження рівня грантових вод, осередки шкідників та хвороб лісу, антропогені фактори. В результаті відбувається ослаблення дерев, в насадженнях з'являється підвищений процес їх відмирання, стає незадовільним і санітарний стан, дерева стали вразливішими до різних видів шкідників, що призводить до їх загибелі.
Особливо масове всихання спостерігається у насадженнях більш стиглого віку, оскільки Положенням та законодавством заборонено проводити один з видів рубок догляду – прохідну рубку, і що ми маємо до 40 р віку періодично лісівниками проводиться догляд за головною породою, при цьому закладається майбутній, науково обґрунтований для даного місця зростання, породний склад, а потім з 41 річного віку залишається насадження на самозростання. В результаті чого дерева антагоністи починають затінювати головну породу –дуб, він починає відставати в рості, зменшується крона, стає пригнічений в результаті чого він уражується хворобами та шкідниками. При такому господарюванні проходить зміна порід на другорядні, які мають меншу біологічну стійкість (оскільки вони переважно порослевого походження) і тому швидко уражуються хворобами та шкідниками і теж  всихають.
Частково це можна було б виправити шляхом проведення оздоровчих заходів – санітарними рубками вибірковими, але, знову ж таки в грудні 2020 року вступили в дію суперечливі зміни до Санітарних правил в лісах України, якими заборонено прибирати захаращеність, хворі на рак  та стовбурові гнилі дерева. Більше того, навіть якщо насадження відмерло повністю, провести там суцільні рубання та заходи лісовідновлення лісівники не мають права. Ліс має відновитись самостійно. Зважаючи на те, що дуб звичайний самостійно відновитись не має шансів (самосів дуба живе під наметом лісу лише 2 роки, а потім гине) – нас чекає зміна головної породи дуба звичайного на малоцінні породи дерев: клен, липа, граб і ін. Тут хочемо одразу зауважити, що деревостан у нашому заказнику постійно втрачає будь - яку матеріальну цінність і деревина,  отримана в результаті заготівлі деревини, незабаром буде придатна лише для використання в ролі дров для опалення. Але оскільки заказник має статус природо-заповідного об’єкту то він  повинен мати привабливий вигляд, тому ми  постійно намагаємось надати докази щодо критичного стану насадження та отримати дозвіл на приведення їх до стану привабливості як ландшафтного заказника. Щорічно ми проводимо ряд обстежень, запрошуючи науковців, фахівців, до речі, ці послуги потребують значних витрати підприємства, з метою отримати необхідні висновки для отримання ліміту на використання природних ресурсів від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Але ж де логіка? З однієї сторони необхідно провести заходи направлені на вирощування біологічно стійких насаджень, їх збереження та відтворення з іншого боку Міністерство вважає що це спеціальне користування ресурсами і необхідно брати спеціальні дозволи. Окрім цього це  дуже довготривалий процес  і поки планували провести освітлення або прочищення в молодняках, уже необхідно проводити наступний вид рубки, тільки за чим?,  дуб заглушили супутні породи і він уже загинув.

Головний лісничий Олег Яценко