Ліс – дитя землі

27413, Кіровоградська область Знам’янський район с. Богданівка вул. Київське шосе, 1, email: chernoles@ukr.net

В Україні впроваджують новітні технології висадки лісів, - Володимир Бондар 25.02.2019

 

    В Україні лісогосподарські підприємства, що належать до сфери управління Держлісагентства, впроваджують новітні технології висадки саджанців із закритою кореневою системою.

Ця технологія дає можливість розширити часовий період висадки саджанців, а також збільшує їхню стійкість до хвороб під час висадки у ґрунт, повідомив в Укрінформі під час щорічного звіту заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар.

«Сьогодні ми маємо уже на виході питання відкриття великого селекційно-насіннєвого центру у Львівській області, до якого ми, лісівники Львівщини, разом з усіма лісівниками України йшли протягом двох років підготовки. Технологія із закритою кореневою системою саджанців дає можливість майже 100% приживлюваності й великої стійкості насаджень до хвороб. По-друге, це збільшує нам час і можливості посадки – не тільки на весняний чи осінній час, а й навіть влітку», - сказав Володимир Бондар.

Він розповів, що Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр розрахований на 3 млн сіянців на рік із закритою кореневою системою, а також 4 млн саджанців із покращеною кореневою системою. У 2018 році на будівництво цього комплексу було витрачено майже 50 млн грн — 33 млн грн кошти державних лісогосподарських підприємств та 16,3 млн грн з бюджету області. Загальна вартість проекту — 86,2 млн грн. Наразі така ж установка з висівання саджанців із закритою кореневою системою вже була впроваджена у Хмельницькій області. А також планується впровадження технології і у Тернопільській області. «І сьогодні лісівники всієї України радо застосовували б ці технології, якби мали можливості. Ми шукаємо можливості тому що вони досить дороговартісні. Наприклад, Львівський проект коштуватиме більше 80 млн грн. Це величезні кошти для такої області як Львівська. А лісгосп в Хмельницькій області витратив десь близько 10 млн грн», - зазначив заступник Голови Держлісагентства.

Він повідомив, що підприємства знаходять можливості власним коштом впроваджувати цю технологію. Так зробили, приміром, Славутський лісгосп у Хмельницькій області, де відкрили павільйон для притінення та автоматичного зрошування сіянців площею 1,7 тис. кв. м. для вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою. Наразі павільйон розрахований на 500 тисяч штук сіянців лісових порід, а при умові збільшення площі теплиць на 1,5 мільйона. Згодом планується розширити його і поставити технологію на конвеєр, що дасть можливість забезпечити всю область садівним матеріалом із закритою кореневою системою. Наступний у плані впровадження новітньої технології Чортківський лісгосп.

«Ми не стоїмо на місці і ми намагаємося ці технології впроваджувати. Безперечно, коли буде створено фонд розвитку лісового господарства, який передбачений указом Президента України, ми зможемо запроваджувати загальнонаціональні програми, в тому числі, і програми такого характеру. Я сподіваюсь, що цей напрямок набуде розвитку і ми матимемо серйозний прорив у якісному відтворенні лісів», - підсумував Володимир Бондар.

 

 

Володимир Бондар представив публічний звіт Держлісагентства за 2018 рік 22.02.2019

 

    22 лютого 2019 року відбувся публічний звіт заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря. Під час звіту презентовано інформацію про основні результати діяльності лісового господарства у 2018 році.

Так, Володимир Бондар повідомив, що загальна площа лісових ділянок, що належить до лісового фонду України, становить 10,4 мільйонів гектар, в тому числі вкриті лісовою рослинністю 9,6 мільйонів гектар. За відомчим підпорядкуванням, найбільша площа лісових земель (близько 73%) перебуває у користуванні лісогосподарських підприємств Держлісагентства.

«Лісистість України становить 15,9%. Але, незважаючи на невелику лісистість території, Україна займає 9-те місце у Європі за площею лісів та 6-те місце за запасами деревини. Запас деревини в лісах оцінюється в межах 2,1 мільярда кубічних метрів. За рік в лісах України в середньому приростає 35 мільйонів кубічних метрів деревини», - сказав він.

Заступник Голови Держлісагентства повідомив, що у 2018 році відтворено лісів на площі майже 44 тисячі гектар (створено нових лісів – 1,9 тисячі гектар). Кошти на відтворення лісів є основною статтею витрат державних лісогосподарських підприємств.

«На сьогодні, лісів, що належать до сфери управління Держлісагентства, уже заповідано 16,6%. Практично у всіх регіонах заповідність в лісах вища ніж загальнодержавна. Заповідні ліси Держлісагентства займають третину (33%) природно-заповідного фонду держави», - поінформував Володимир Бондар.

Він також розповів, що за даними міжнародної некомерційної неурядової організації «Лісова опікунська рада» (FSC) в Україні станом на лютий 2019 року сертифіковано 4,23 мільйони гектарів лісів. У 2018 році міжнародний акредитаційний сервіс перевірив діяльність аудиторських компаній, які надають сертифікати FSC, та не виявив недоліків.

 

Володимир Бондар зазначив, що у 2018 році в лісах підвідомчих підприємств ліквідовано майже 1300 пожеж на площі майже 1400 гектарів, в тому числі верхових – 270 гектарів. Збитки від лісових пожеж склали 27,2 мільйони гривень.

«Не зважаючи на всі зусилля лісівників станом на 1 січня 2019 року загальна площа всихання лісів все ще становить майже 440 тисяч гектарів, з них: сосна звичайна – 243 тисячі гектарів, ялина європейська – 26 тисяч гектарів, дуб звичайний – 107 тисяч гектарів та інші насадження – 64 тисячі гектар», - сказав заступник Голови відомства.

Володимир Бондар підкреслив, що біологічна пожежа – це не гучні слова і не видумки лісівників. Це реальна проблема та загроза, з якою ми намагаємося боротися, як шляхом проведення санітарно-оздоровчих заходів, так і біологічними методами.

«Заготівля деревини в Україні відбувається відповідно до визначених норм та правил. Хибна думка, що рубається що завгодно і де завгодно. Заготівля відбувається на основі матеріалів лісовпорядкування, які розробляються в середньому на 10 років. Лісопатологи, наковці, фахівці обстежують лісові ділянки і визначають, коли краще заготовити деревину, і в який спосіб. Чи то методом суцільних рубок, чи поступових, чи вибіркових. І після суцільних рубок ділянка в обов’язковому порядку засаджується новим лісом – відтворюється», - підкреслив Володимир Бондар.

Окрім того, він повідомив, що Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр працює над створенням Електронного реєстру лісорубних квитків. Це буде зручний спосіб для всіх бажаючих перевірити легальність заготівлі деревини.

«Підприємствами галузі від усіх видів рубок заготовлено 16,5 мільйонів кубічних метрів деревини. Наприклад, у  Німеччині, при трохи більшій ніж в Україні площі лісів, заготовляється практично в п’ять разів більше деревини – 95 мільйонів кубічних метрів», - сказав він.

Заступник Голови відомства звернув увагу на те, що Держлісагентство ініціювало перехід від, так би мовити, традиційних (суцільнолісосічних) способів заготівлі деревини, які в нас існували з радянського часу, до європейських. Йдеться про перехід від суцільних до поступових і вибіркових систем заготівлі деревини.

Також було зазначено, що на сьогодні лише підприємствами Держлісагентства запроваджено стовідсотковий електронний облік всієї заготовленої та реалізованої деревини.

 

«2018 рік став останнім роком, коли Україна працювала за радянськими ГОСТами. Держлісагентство планомірно готувалося до переходу на нові державні стандарти, гармонізовані з європейськими», - наголосив Володимир Бондар.

Він повідомив, що у них суттєво змінені підходи до визначення розмірно­якісних характеристик лісо­ та пиломатеріалів. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та мала низку сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року – розподіляється на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання.

«За результатами господарсько-фінансової діяльності підприємств галузі у 2018 році отримано 16,8 мільярдів гривень чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що на майже 3,2 мільярда гривень більше, ніж у 2017 році. За попередніми даними у 2018 році підприємствами галузі отримано майже 480 мільйонів гривень чистого прибутку. На ведення лісового господарства у 2018 році було спрямовано власних коштів лісогосподарських підприємств у сумі 7 мільярдів гривень, що майже на 1,7 мільярда гривень більше, ніж за 2017 рік», - поінформував заступник Голови Держлісагентства.

 І з цих зароблених коштів сплачено мільярдні податки. Загалом за 2018 рік підприємствами галузі сплачено податків, зборів, обов’язкових платежів та єдиного соціального внеску на суму 6,2 мільярди гривень.

Окрім того, Володимир Бондар розповів, що 25 вересня 2018 року відбувся IV з’їзд лісівників України, головною метою скликання якого було опрацювання спільних рішень щодо шляхів подолання штучно створеної кризи у лісовій галузі, подальшого розвитку та реформування українського лісового господарства на основі європейських стандартів та досвіду.

«Деякі рішення цього з’їзду почали виконуватися. Але, на жаль, далеко не всі. Так, у спеціальному фонді Державного бюджету України на 2019 рік передбачено 288 мільйонів гривень для мінімальної підтримки лісів Півдня та Сходу України. Також Парламент вніс зміни до Податкового кодексу України стосовно земельного податку на лісові землі. Таким чином, ставка за лісові землі обмежується розміром до 0,1% від їх нормативно грошової оцінки або від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області. Окрім того, місцеві ради отримали можливість взагалі не встановлювати ставку (відсоток) земельного податку на лісові землі», - сказав Володимир Бондар.

 

Заступник Голови Держлісагентства окреслив основні пріоритети роботи у 2019 році, серед них:

- створення фонду розвитку лісового господарства України, який передбачений і в Указі Президента України;

- початок проведення Національної інвентаризації лісів;

- внесення змін до законодавчих та нормативно-правових актів з метою ефективної боротьби проти масового всихання лісів;

- розвиток інноваційних технологій для вирощування високопродуктивних та стійких до хвороб насаджень з метою покращення якісного відтворення лісів;

- розвиток природозберігаючих технологій заготівлі деревини;

- необхідність запровадження електронного обліку деревини для інших постійних лісокористувачів, що не входять до системи Держлісагентства.

 

Повний Публічний звіт Держлісагентства за 2018 рік ТУТ

 

 

Переймали досвід

      Працівники Чорноліського лісгоспу на минулому тижні відвідали тепличне господарство підприємства, яке займається виготовленням та експлуатацією теплиць та тепличних комплексів. «Торговий дім «Будком» доволі відоме товариство в галузі будівництва теплиць. Крім будівництва підприємство вирощує овочеву продукцію у власних теплицях. Одна з теплиць, встановлених і функціонуючих в Чорноліському лісгоспі виготовлена саме на цьому підприємстві і встановлена фахівцями Торгового дому. Тому і прийняли рішення відвідати саме це господарство, оскільки теплиці, що експлуатуються -  автентичні.

Фахівці підприємства провели екскурсію господарством та дали рекомендації щодо технологічного процесу вирощування рослин в телицях та відповіли на всі запитання, які цікавили лісівників. В ході зустрічі обговорювали секрети вирощування огірків, ділились досвідом, говорили про успіхи і помилки, допущені при вирощуванні тепличної продукції. Адже саме в таких дискусіях народжується істина. Спільно розібрались у проблемах та знайшли шляхи їх вирішення.

Зустріч була продуктивна, адже і господарі і гості залишились задоволені зустріччю та почерпнули для себе багато цінної інформації бо в кожного є свої «секрети», а секретами діляться тільки друзі.

 

 

Привітали з 95-річним ювілеєм

 

Колектив Державного підприємства «Чорноліське лісове господарство»

з найкращими побажаннями і турботою вітали

23 лютого 2019 року  з поважним  95-річним ювілеєм прекрасну жінку, найкращу у світі матуся, бабусю та прабабусю, пенсіонера підприємства,

Шановну  Тетяну Мусіївну Діхтяр

 

Ви – справжній професіонал своєї справи,  працьовита, порядна і найвідповідальніша. Більшу частину свого життя Ви присвятили роботі в лісовій галузі.  Тому у цей дунь ми бажаємо Вам міцного здоров’я, благополуччя, довгих років життя, успіхів і життєвого оптимізму!

Нехай цвітуть під небом синьооким

Ще довго - довго дні й літа,

А тиха радість чиста і висока,

Щоденно хай до хати заверта!

Бажаємо здоровя, сонця у зеніті,

Любові, доброти і щастя повен дім, 

Нехай у серці розкошує літо

І соняхом квітує золотим.

Хай постійний успіх, радість і достаток

Сипляться до Вас немов, вишневий цвіт,

Хай життєвий досвід творить з буднів свята

Господь дарує довгих - довгих літ

 

 

Сьогодні представники ДП "Чорноліський лісгосп" взяли участь у І лісовпорядній нараді

 

     22.02.2019 р відбулася перша лісовпорядна нарада на базі Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства. Перша  лісовпорядна нарада являється початковим етапом проведення базового лісовпорядкування. Необхідність проведення базового лісовпорядкування в лісгоспах зумовлена змінами в лісовому фонді та закінченням ревізійного періоду. На нараду були запрошені спеціалісти управління, головні лісничі  та інженера лісового господарства лісогосподарських підприємств,  представники  департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської ОДА , представник Головного управління Держгеокадстру в Кіровоградській області та головний інженер ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція»

На нараді розглядались питання готовності лісогосподарських підприємства і лісовпорядної експедиції до проведення лісовпорядних робіт та був визначений порядок і особливості проведення польових робіт. По закінченню наради головним лісничим були поставлені задачі по підготовці до проведення польових робіт та в цілому було встановлено, що всі підприємства,  в тому числі і  ДП "Чорноліський лісгосп", повністю готові до проведення лісовпорядних робіт.

 

 

 

 

 

 

На колегії Держлісагентства обговорили результати та плани лісокультурної кампанії 21.02.2019

 

Сьогодні під головуванням заступника Голови відомства Володимира Бондаря відбулося засідання колегії Державного агентства лісових ресурсів України.

Під час засідання розглянуто питання про результати лісокультурного виробництва у 2018 році та завдання на 2019 рік.

Зокрема, начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства Володимир Романовський повідомив, що у минулому році відтворення лісів виконано на площі 43,9 тис. гектарів, що становить 109,9% до річного завдання. Весь обсяг робіт виконаний на землях лісогосподарського призначення і на землях, що передані державним підприємствам для лісорозведення. У тому числі на площі 1,9 тис. гектарів було створено нові ліси.

Найбільший обсяг нових лісів змогли виконати Полтавське, Запорізьке, Кіровоградське та Луганське обласні управління лісового та мисливського господарства – разом 1292 гектари або 67,2% від загальної площі нових лісів.

Через відсутність необхідного державного фінансування не виконали завдання по створенню нових лісів підприємства Донецького і Херсонського обласних управлінь лісового та мисливського господарства.

До лісових культур зараховано також 14,9 тис. гектарів лісових насаджень, створених шляхом природного поновлення, що становить 35,6% від відновлення лісів у 2018 році. Майже 87% природного поновлення зосереджено на Поліссі і в Карпатському регіоні, тобто на територіях, що за лісорослинними умовами є сприятливими для відновлення лісів таким способом.

Окрім того, на колегії зазначила, що обсяг відновлення лісів у 2018 році в цілому по Держлісагентству зменшився на 10 тисяч гектарів у порівнянні з 2017 роком або на 19%, в тому числі шляхом природного поновлення - на 4 тисячі гектарів або 21%. Це результат дії нових Санітарних правил в лісах України. У той же час підприємства Волинського обласного управління не зменшили, а навпаки, наростили обсяг лісовідновлення.

 

Також Володимир Романовський поінформував щодо готовності підприємств галузі до лісокультурної кампанії у 2019 році.

Для забезпечення весняних лісокультурних робіт якісним садивним матеріалом у 2018 році в лісових розсадниках вирощено 245,8 млн шт. стандартного садивного матеріалу.

Протягом 2019 року передбачається виконати відтворення лісів на 38,2 тис. га, в тому числі 2,2 тис. га лісорозведення або нових лісів при передбаченому і своєчасному фінансуванні лісогосподарських підприємств Степової зони. У 8 областях південно-східного регіону, при сприятливих фінансових можливостях, буде створено більшу частину нових лісів – 1658 гектарів або 76%.

«Необхідно зазначити, що є необхідний резерв земель для створення нових лісів. Однак майже всі вони знаходиться в степових областях. На сьогодні на 17,6 тис. гектарів оформлені речові права на земельні ділянки, що при належному фінансуванні дає нам можливість у кілька разів збільшити обсяг лісорозведення, ніж запланований на цей рік», - сказав Володимир Романовський.

Члени колегії Держлісагентства підкреслили, що завданням обласних управлінь є забезпечення своєчасного і повноцінного контролю за якістю та проведенням в оптимальні терміни всіх лісокультурних робіт, інформування громадськості через ЗМІ.

У свою чергу, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар звернув увагу на те, що питання роботи з громадськістю та засобами масової інформації – це питання виживання галузі. «Їх потрібно ставити нарівні з усіма іншими професійними напрямами нашої діяльності. Так, ми трохи активізувалися у цьому напрямку. Але належного рівня на сьогодні ще не досягли. Нам потрібно популяризувати нашу роботу. Говорити доступною мовою з громадськістю – має стати нашою функцією. Керівники управлінь, лісгоспів і всі інші мають бути активними учасниками спілкування з громадськістю», - сказав він.

 

 

 

Правда про ліс 21.02.2019

 

    Громадська ініціатива «Друзі лісу» за підтримки Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства і Товариства лісівників України розпочала випуск серії інформаційних листків «Правда про ліс». У цих інформаційних бюлетнях можна знайти відповіді на ключові питання про лісовий сектор, які турбують суспільство.

Вийшов друком перший випуск із серії, його тема «Функції лісу та лісівників» і 19 лютого інформаційний буклет презентували для відповідальних за зв’язки з громадськістю та ЗМІ держлісгоспів Львівщини.

У інформаційному листку доступно і просто висвітлена тема функціонування лісу, описані основні функції лісу, їхній вплив на життя людей і довкілля, а також роль лісівників у функціонуванні лісу. Автор ідеї інформаційних листків «Правда про ліс», головний редактор газети «Деревообробник» Василь Масюк зазначив, що мета видання таких бюлетенів – дати суспільству об’єктивну, вичерпну та актуальну інформацію про лісовий сектор України, щоб люди краще розуміли його функціонування та важливість лісу для життя людини.

Він також розповів, що у наступних інформаційних листках будуть висвітлені найпоширеніші міфи про ліси України та їхнє спростування; тема лісової рекреації; комплексний погляд на працю лісівників; питання вирубки лісів і заготівлі деревини та інші актуальні теми галузі.

Найближчим часом отримати безкоштовний примірник першого інформаційного листка серії «Правда про ліс» зможуть усі охочі, звернувшись в офіси держлісгоспів Львівщини. Електронний варіант також можна переглянути тут: інформаційний листок "Функції лісу та лісівників".

 

 

Природно-заповідний фонд: реалії сьогодення

     
     
     

Лісове господарство – це збалансована система невиснажливого користування природними ресурсами. Ліс є одним з відновних ресурсів, який постійно потребує оновлення і турботи про нього. Сама система лісівництва – загальноприйнята та століттями створювалась лісівниками-практиками, науковими корифеями лісівниками. У всьому світі вона схожа і відрізняється лише впливом кліматичних і природних умов та різновидами рослинного світу  в певній зоні застосування.

Нині зростає тенденція створення на теренах українських лісів об’єктів природно-заповідного фонду. Думки різного характеру висловлюють активісти, науковці, громадськість щодо необхідності посилення природоохоронних заходів. З одного боку це благородна мета збереження унікальних цінностей насаджень, рослинності в них,  а з іншої  - утримувачі природно-заповідних фондів стикаються з досить складними реальними проблемами щодо дотримання охоронних зобов’язань на ці об’єкти.

 Незважаючи на статус насадження лісівники у своїй діяльності неухильно дотримуються вимог лісового законодавства. У цій статті ми наведемо деякі факти щодо утримання об’єктів ПЗФ, якими вже зараз опікуються лісівники Чорноліського лісгоспу.

Факт 1.

На території ДП "Чорноліський лісгосп" розташовані 3 об’єкти природно-заповідного фонду:

  • Гідрологічна Пам’ятка природи загальнодержавного значення «Болото «Чорний ліс» створена на підставі Розпорядження РМ УРСР від 14 жовтня 1975 року №780-р площе 2,0 га
  • Пам’ятка природи загальнодержавного значення «Витоки ріки Інгулець»Створена на підставі Указ президента України від 20 серпня 1996 року №715/96 площею 7,1 га
  • Ландшафтний Заказник загальнодержавного значення «Чорноліський» Створений на підставі Постанови РМ УРСР від 11 вересня 1980 року №524 площею 3489,0 га.

 Всі ці об’єкти зосереджені на території Богданівського лісництва.

     
     
     

 

Факт 2

 Утримання  об’єктів природно - заповідного  фонду відбувається за рахунок власних коштів Чорноліського лісгоспу.   Повна відсутність з боку держави  фінансування на утримання ПЗФ та досягнення цілей і  мети створення самих об’єктів природно-заповідного фонду лягає величезним тягарем на плечі підприємства.

 Так, для охорони і захисту лісу від самовільних рубок,  браконьєрів та попередження і боротьби з лісовими пожежами   підприємство утримує відповідний штат лісової охорони, техніки і засобів захисту лісу.  

Протягом  2018 року на утримання об’єктів ПЗФ: встановлення та оновлення наглядної агітації, природоохоронних знаків, перекриття доріг, охорону і захист насаджень підприємством витрачено  майже 2,5 млн. грн.    Витрати, що зумовлені обслуговуванням ПЗФ покриваються за рахунок  додаткових   джерел надходжень коштів – це насамперед, вирощування та реалізація декоративного  садивного матеріалу, новорічних ялинок, квіткової продукції, виробництво технологічної тріски з неліквідної деревини, брикетів з відходів лісопилення і т.д. Оптимальним варіантом витрачення зазначених коштів могли б бути інвестиції  на оновлення матеріально - технічної бази, запровадження нових технологій.

     
     
     

 

Факт 3.

Збільшення податкового навантаження на утримання земель природно-заповідного фонду.

З січня 2019 року на підприємства, які утримують і обслуговують лісові землі лягає додатковий тягар податкового навантаження. Верховна Рада України Законом від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесла ряд змін у податкове законодавство України на 2019 рік, відповідно до якого всі лісові землі підпадають під оподаткування в розмірі не більше 0,1 % від розміру нормативно грошової оцінки сільськогосподарської землі, що становить понад 115 тис. грн. щорічно.

Питання наступного характеру: де  взяти кошти для сплати земельного податку на землі під заказниками? Одним із джерелом надходження коштів на підприємстві є реалізація деревини отриманої від проведення заходів з формування і оздоровлення лісів. Відповідно до вимог нових Санітарних правил в лісах України, які прийняті в позаминулому році – лісогосподарські заходи будь-якого характеру у ПЗФ дуже обмежені, практично зведені до мінімуму. Ліс відмирає, гниє і перетворюється в ніщо. Виникає ще одне питання: а хиба ми такі багаті, щоб розкидатися таким добром в період коли населення  потребує дров паливних?

     
     
     

 

Факт 4.

Санітарний стан ПЗФ у критичному стані.

Але через бюрократичні перепони ми зараз бачимо як цінний лісовий ресурс   потихеньку передвоюється у могильник відмерлої деревини. Відповідно до інструктивних документів щоб провести   прибирання впавших дерев або навіть лише одного єдиного дерева в заказнику   лісгосп має отримати комплекс дозвільної документації. Спочатку насадження обстежують спеціалісти –лісопатологи, дають обґрунтування доцільності проведення оздоровчих заходів науковці, вся ця документація погоджується з екологами.  На це витрачається безцінний час.  Іноді від дати подання пакету документів до дати отримання лімітів на проведення заходів санітарно-оздоровчого характеру в заказнику проходить від шести місяців до кількох років. Здавалося б які проблеми хай обстежують але тут знову фінансова сторона – майже всі ці обстеження потребують фінансових витрат. Так, до прикладу, витрати для отримання висновків науковців щодо стану насаджень коштують 30-50 тис. грн., послуги по обстеженню насаджень на наявність хвороб та шкідників коштують 20-30 тис. грн.

То що ж зробило підприємство за останній час що б хоч якось зарадити цій ситуації? Щоб хоч якось привести у належний санітарний стан придорожню смугу заказника, пройшовши весь шлях необхідних обстежень та отримання відповідних висновків протягом 2017-2018 році ДП "Чорноліський лісгосп" наприкінці  2018 року все ж таки отримав дозвіл на проведення заходів з формування і оздоровлення лісів лише на мізерній площі лісового фонду в Ландшафтному заказнику загальнодержавного значення «Чорноліський».   На площі 49,7 га проведено санітарні рубки вибіркові, які розташовані понад дорогами   загальнодержавного значення Київ – Луганськ – Ізварне та в місцевого значення в напрямку с. Богаданівка. Від рубок отримано дров’яну деревину, яку реалізовано місцевому населенню для опалення помешкань. Разом з цим Богданівській сільській раді сплачено рентну плату за користування природними ресурсами в розмірі 52 тис. грн. решту коштів використано на перекриття витрат на утримання лісової охорони.

     
     
     

 

То ж зробимо висновки.

  1. Щоб ліс ріс і мав привабливий вигляд – за ним потрібен постійний догляд. Наглядно про сказане можна впевнитись наочно простеживши санітарний стан частин  насаджень де проведені заходи формування і оздоровлення і, так звані, нетронуті ліси.
  2. Щоб утримувати природно-заповідний фонд необхідні фінансові затрати, які у вигляді бюджетного фінансування  повинні надходити лісогосподарському підприємству з державного бюджету.
  3. Лісовий фонд і природно-заповідний фонд однаково потребують як охорони так і захисту від самовільних рубок, пожеж, браконьєрів і лісівники Чорноліського лісгоспу прикладають всі зусилля щодо якісного обслуговування всіх насаджень, підпорядкованих підприємству незалежно від їх статусу.

 

Нова Громадська рада при Держлісагентстві: фаховість, об'єктивність та неупередженість 18.02.2019

 

   Представник ГО «Українське об’єднання міжвідомчих комунікацій у сфері охорони навколишнього середовища е-Екологія» Ігор Лицур проаналізував склад новообраної Громадської ради при Держлісагентстві.

Він зазначив, що Громадська рада при Держлісагентстві є високопрофесійною та здатною реагувати на виклики, які існують сьогодні в лісовому господарстві.

Щодо складу інститутів громадського суспільства, представники яких ввійшли в ГР, то за інтересами вони розподілилися таким чином: 8 - юристів та громадських активістів, 7 – деревообробників та лісозаготівельників, 7 – лісівників та мисливців, 8 – екологів та науковців, 5 – учасників АТО та представників ЗМІ.

Склад представників ГР за освітою: 15 – лісове господарство, 6 – правознавство, 4 – інженери-технологи, 2 – економісти, а також географ, політолог, зоотехнік, агроном, фахівець з державного управління, тощо.

Ігор Лицур зазначає, що фактично немає питань у лісовому господарстві, з яких члени ГР були б некомпетентні. Окрім цього, він відзначає, що ГР оновила свій персональний склад на 54%, тобто до її складу ввійшло 19 нових членів і 16 були членами ГР минулого скликання.

«Особливо приємно відзначити фаховий науковий рівень членів ГР, в якій науковці складають 20%. Є розуміння того, що  рішення будуть прийматися науковообгрунтовані та виважені. Крім фаховості, професійності та високого наукового рівня членів Громради, потрібно відмітити і їх визнання з боку держави – 9 членів ГР мають державні нагороди», - підкреслив Ігор Лицур.

Завантажити презентацію

 

 

Проведення обліку чисельності мисливських тварин

 

 
     
 

    Щорічно єгерською службою Чорноліського лісгоспу на підставі вимог  України «Про тваринний світ» та   «Про мисливське господарство та полювання» проводиться облік мисливських тварин у мисливських угіддях розташованих на території Знам’янського лісництва. Відповідно до розробленої методики обстежено 991 гектар мисливських угідь та обчислено щільність поголів’я диких мисливських тварин.
Так, встановлено, що лісівники в своїх лісових масивах мають 68 косуль, 36 зайців-русаків, 16 куниць, 4 лисиці. В угіддях не виявлено жодної одиниці диких кабанів.
В порівнянні з минулорічною таксацією диких тварин, чисельність поголів’я   зменшилась. Вірогідна причина – міграція тварин через несприятливі погодні умови.

 

 

 

До весняних свят

 Нещодавно відлунали щедрівки і колядки, але невпинний плин часу наближає нам весну. Вже й потічки течуть і бурульки плачуть, бо зима доходить кінця.

Рівно місяць залишився до улюбленого всім жіночого свята, а лісівники Чорноліського лісгоспу вже активно готуються до нього.

Щоб порадувати своїх чарівних співробітниць та жіноцтво Знам’янщини ще з осені в квіткосховищах Богданівського лісництва оселились  цибулинки гіацинтів і тюльпанів. Цього року до 8 Березня квітнутимуть 4 сорти гіацинтів (від рожевого до фіолетового) і 3 сорти тюльпанів ніжних весняних відтінків: білі, жовті і рожеві. Гіацинти, традиційно, будуть реалізуватися в горщиках, а тюльпани - у зрізаному вигляді.

Загалом лісівники планують до Міжнародного Жіночого дня реалізувати півтори тисячі одиниць квіткової продукції.

То ж бажаючі можуть скористатися нагодою і придбати квіти у торгівельному павільйоні «Лісовичок».

 

 

 

Сто тон

     

У травні минулого року в Дмитрівському лісництві Чорноліського лісгоспу встановили лінію брикетування відходів продукції лісопиляння, а саме - тирси. Різні думки висловлювались в бік рішення керівництва щодо придбання обладнання. Хтось песимістично, хтось оптимістично але все ж стримано споглядали на химеру, встановлену в цеху. Довго пристосовувались, довго вчились. На лінії нині працюють 3 робітники, які вже автоматично виконують всі операції.

     

Побоювання щодо ефективності устаткування та попиту на продукцію розвіялись з першою ж партією акуратно розфасованих і запакованих брикетів. Попит на них виявився шалений. Та й не могло бути інакше, адже навіть зовнішній вигляд запакованої продукції є привабливим і зручним для використання, бо пакується в паку рівно 10 кг брикетів. Пакування з брикетами зручно переноситься і складається в потрібному місті, не розвалюється, не бруднить приміщення при використанні. Ціна за 1 тону паливних брикетів становить 3510 грн і є прийнятною для споживачів.

Та й підприємству є з цього зиск. Раніше відходи лісопиляння вивозили на звалище, витрачаючи кошти на перевезення і розміщення відходів. Нині – це додаткові надходження для підприємства. Наразі за 9 місяців експлуатації обладнання, виготовлено і реалізовано 100 тон цінного палива. То ж з впевненістю говоримо, що інвестиції, вкладені у виробництво, а саме на придбання і встановлення обладнання з виготовлення паливних брикетів – то вірний крок підприємства.   Обладнання вже самоокупилось і почало працювати на прибуток. Як кажуть, з миру по нитці…

 

Інженер

О. Кирпа

 

 

Підвели підсумки року минулого

 

Минув січень 2019 року і лісівники Чорноліського лісгоспу остаточно підвели підсумки 2018 року. В рейтингу лісогосподарських підприємств області за підсумками четвертого кварталу 2018 року Чорноліський лісгосп посів друге місце за виробничими показниками, про що було відмічено на колегії в Кіровоградському управлінні лісового та мисливського господарства.

Як і раніше, лісгосп є  основним бюджетоутворюючим підприємством Знам’янського району. Протягом минулого року до бюджетів усіх рівнів підприємством сплачено 27,6 млн. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів, з них 7,7 млн. грн. – єдиний соціальний внесок.    Відсутність заборгованості з виплати заробітної плати – це теж важливий показник роботи підприємства.

Разом з цим, лісівники Чорноліського лісгоспу вже планують як працюватимуть протягом 2019 року. Саме про це сьогодні та технічній нараді говорили співробітники підприємства.

 

 

Інженер

О. Кирпа

 

 

Серед кращих

31 січня під головуванням начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Наталії Ревенко відбулося засідання колегії. На засідання запросили керівників лісогосподарських підприємств, їх заступників, головних спеціалістів та лісничих лісництв.

 

На ньому розглядались підсумки господарсько-фінансової діяльності лісогосподарських підприємств за 2018 рік.  
  За підсумками трудового суперництва колективів лісогосподарських підприємств за 2018 рік перше місце зайняло ДП «Оникіївський ЛГ», другий результат у ДП «Чорноліський ЛГ», третю сходинку посіло ДП «Олександрівський ЛГ». Стимулюючий приз до перемоги - символічну черепаху – отримало ДП «Світловодський ЛГ».

Відзначили підприємства й за підсумками проведених передноворічних ялинкових ярмарків, що традиційно проводяться біля будівлі управління лісового і мисливського господарства області.

 

 

Про ліси і лісівництво

 

    Завершився календарний рік. Чорноліський лісгосп свою господарську діяльність протягом минулого 2018 року здійснював відповідно до планових показників та завершив його з позитивними показниками.

Зимовий період та погодні умови цієї зими внесли корективи в діяльність підприємства. То ж лісівники планують як працюватимуть у нинішньому році, які об’єми  робіт мають опанувати величезним колективом.

 Журналісти, зібравши найбільш кричущі питання місцевої громади, звернулись до директора лісгоспу Олександра Зуєва та попросили дати коротенькі коментарі. Бесіда вийшла цікава. Всі питання знайшли відповіді і розсіяли темряву невідання що ж відбувається в лісах Чорноліського лісгоспу.

 

Ми вирішили розмістити у своєму інформаційному просторі цю розмову без змін і доповнень. То ж даємо вам змогу проаналізувати питання і відповіді і, можливо, в багатьох читачів знайдуться відповіді і на їх питання.

 

 

«Головною метою діяльності лісгоспу є охорона і захист лісів від хвороб і шкідників, від незаконних рубань лісових насаджень, охорона і захист флори і фауни в лісах, проведення ряду санітарно - оздоровчих заходів лісів, відновлення лісів на зрубах та розведення лісів на землях, наданих у постійне користування» - каже директор Чорноліського лісгоспу Олександр Зуєв. Ми вирішили поцікавитись лісівничим справами, почути як підприємство працювало протягом року, які здобутки радують і проблеми бентежать працівників підприємства та цікавлять громадськість.

 

- Пане Олександре, ось ви ніби і господарюєте гарно, а прямуючи повз ваш офіс трасою до Києва в очі впадає велика кількість впавши дерев у лісі. Чому це так? Чому підприємство   не хоче зробити ліс гарним?

 

Ліс,  як і людина, протягом життя проходить ряд змін якісного характеру. Молоді насадження, як малі діти, потребують постійної уваги, догляду та охорони. З часом насадження починають дорослішати, набуваючи в своєму середовищі ворогів у вигляді шкідників та ряд хвороб, які значно знижують стійкість насадження та викликають відпад ослаблених дерев. Частина дерев у насадження є сухостійними, частина цих дерев падає під впливом різних природно-кліматичних дій. Найбільша інтенсивність падіння    сухих дерев спостерігається після рясних дощів, снігопадів та вітру а також навесні, коли починають відтавати грунти. Грунт стає пухким, дерева з пошкодженими опеньком корінням під своєю вагою вивертаються з грунту і падають. Тому нам доводиться спостерігати масове скупчення впавших та повислих на здорових деревах у лісі, що значно погіршує естетичний вигляд, санітарний стан насадження та несе загрозу життєдіяльності людини. Адже доступ до лісових масивів має кожний бажаючий. Це й збір грибів, і активний відпочинок в лісі, і заняття спортом. Тож треба бути дуже обережним у лісі. Особливо незадовільний стан лісових насаджень у природно-заповідному фонді. Щоб було всім зрозуміло, майже вся територія Богданівського лісництва, а саме: урочище «Чорний ліс» є заказником загальнодержавного значення, на території якого діють зовсім інші нормативно-правові акти. Тут діє заборона щодо проведення будь-якої господарської діяльності без погодження з рядом структур коло якого завершується у Міністерстві екології України. То ж щоб провести   прибирання впавших дерев або навіть лише одного єдиного дерева в заказнику або вздовж дороги державного значення, лісгосп має отримати комплекс дозвільної документації. Спочатку насадження обстежують спеціалісти –лісопатологи, дають обґрунтування доцільності проведення оздоровчих заходів науковці, вся ця документація кружляє лабіринтами владних кабінетів екологів та інших фахівців. На це витрачається безцінний час. Іноді від подачі пакету документів до отримання лімітів на проведення заходів санітарно-оздоровчого характеру в заказнику проходить від шість місяців до кількох років. Тому й не дивуйтесь, що прямуючи трасою зі Знам’янки до Олександрівки за вікнами автомобіля спостерігається сумна картина могильника відмерлих дерев. Це не тому що лісівник погані господарі, це тому що законодавча база не дозволяє привести ці насадження у належний санітарний стан.

 Вже майже під кінець 2018 року ми отримали такі довгоочікуваний дозвіл на мізерну площу обслуговування заповідного насадження  та привели у відповідність до санітарних норм  500 метрів смуги лісу вздовж дороги, що прямує до села Богданівки. Прибрали впавші та сухостійні небезпечні дерева, вирізали чагарники вздовж дороги. То ж можна провести порівняння стану насадження доглянутого і не доглянутого. Звичайно видно кординальні зміни в якості деревостану. Вся заготовлена деревина не мала особливої цінності тому була вся пущена в реалізацію населенню Знам’янщини для опалення побутових приміщень. Дров’яна деревина нині користується шаленим попитом бо є альтернативою дорогому газу тому й забиралась споживачами, як кажуть «прямо з-під пилки». Весь неліквід (гілки з крон дерев, дрібнолісся) підприємство переробило на тріску за допомогою спеціальної техніки та пустило для опалення власних котелень.

 То ж, як бачите, ми вміємо господарювати і раціонально використовувати всі природні ресурси.

 

- А як справи в лісових масивах поза межами природно-заповідного фонду?

 

Трохи кращі. Тут діють менш радикальні правила.

 

- Розкажіть як саме визначаються  місце де можна провести заготівлю деревини? Це визначають лісівники лісгоспу чи діють якісь обмеження і правила?

 

Ведення лісового господарства – це грандіозний комплекс науково обґрунтованих, загальноприйнятих заходів. Всі дії лісівників виважені і відповідають вимогам ведення лісової галузі не лише в Україні, а і далеко за її межами. Ми працюємо не спонтанно. В нас є матеріали лісовпорядкування, є проект організації і розвитку підприємства яке затверджує Міністерство екології України. В ньому чітко вказані дані про всі наші масиви, який запас деревини ми маємо, скільки його щорічно приростає і скільки ми можемо заготовити деревини без шкоди як для лісу так і для природного середовища. Весь ліс у нас облікований. Ми все знаємо про грунти, на яких вони ростуть. Ми знаємо як його виростити з сіянця і доглянути до вже стиглого насадження.  Ми не можемо, наприклад, заїхати в ліс, подивитись вгору на дерева і вирішити що завтра візьмемо пилку і почнемо тут пиляти… Ну це як посадити картоплю на городі і через два тижні взяти лопату і копати її, в надії отримати смачненьку молоду картопельку. А ні, її треба підсапати, підгорнути, захистити від хвороб і шкідників, дочекатись коли вона матиме технічну або природну стиглість і лише тоді отримати довгоочікуваний урожай. В лісовій галузі це набагато серйозніше, бо вирощування лісу – це не річний цикл, це десятки, а то й сторіччя кропіткої, відповідальної, фахової роботи лісоводів. Ведення лісового господарства не дає права на помилку, бо виправляти її доводиться не одному поколінню. І піднімаючи голову вгору, щоб подивитись на крону дерева, кожний лісівник одразу думає не про кубометр деревини, а про те що ростиме тут через 50-100 років, чи збережеться вже існуюча екосистема, які дерева відновляться  самостійно після заготівлі деревини, а які треба обов’язково висадити  заново та  прикласти зусилля по догляду за ними протягом всього їхнього життя.

Санітарний стан насаджень постійно знаходиться під пильним наглядом лісової охорони та, в разі, виникнення вогнищ збудників хвороб та шкідників, за терміновим донесенням проводиться обстеження цих масивів спеціалістами-лісопатологами ДСЛП «Херсонлісозахист» та фахівцями обласного управління лісового та мисливського господарства. Вони надають  фахові рекомендації щодо проведення тих чи інших оздоровчих заходів. Висновки надаються з урахуванням рекомендацій матеріалів лісовпорядкування. Всі матеріали проходять ретельний аналіз у обласному управлінні лісового господарства та спеціалізованому підприємстві лісозахисту і лише тоді ми починаємо проводити заходи з формування та оздоровлення лісу.

Нині лісові масиви Чорного лісу вже досягли віку стиглості і потребують поступової заміни на молоді. Бо як і все живе на планеті, ліси старіють і відмирають. Тому врожай деревини потрібно вчасно збирати. Який же господар не збиратиме на полі стиглу пшеницю з налитими сонцем повними колосками, а чекатиме коли зерно впаде і зіпріє?. Так і деревину треба взяти з лісу вчасно. Тоді вона і цінна, і якісна, і коло її використання безмежне.  Це й меблі, і будматеріали, і тара….

 

- А чи може підприємство існувати без заготівлі деревини?

 

До складу лісгоспу входить шість структурних підрозділів, у яких працюють майже 200 працівників. Це не лише лісова охорона. У нас працюють лісокультурні працівники, лісоруби, робочі на цехах переробки деревини, водії, слюсарі, оскільки об’єми виконуваних робіт великі. Крім надходжень від заготівлі деревини підприємство вирощує і реалізує другорядні лісові ресурси. Вже кілька років поспіль ми маємо гарні показники по реалізації декоративного садивного матеріалу. Останні роки ми трошки не дотягуємось до суми реалізації в мільйон гривень. Це гарний показник і ми плануємо його підвищити. Маємо також гарні надходження від реалізації новорічних ялинок, це теж близько пів мільйона гривень щорічно. Заклали невеличку плантацію горіхоплідних. То ж скоро матимемо урожай фундука. Вже минулого літа з власних плантацій збирали і реалізовували ягоди полуниці і малини, чекаємо урожай смородини. Цього року знову посадили огірки в теплиці, теж маємо надію на гарний урожай.

 Як кажуть «не хлібом єдиним». Але будемо відвертими. За рахунок цих надходжень підприємство неспроможне буде здійснювати  всі покладені на нього функції саме як лісогосподарського підприємства. І не лише в цьому проблема…

 

-          А в чому?

 

 Чорноліський лісгосп обслуговує більше 19 тисяч гектарів лісових земель. В охороні цих земель задіяний цілий штат лісової охорони, до складу якого входить майже п’ять десятків спеціалістів. Утримується штат лісової охорони за рахунок власних коштів підприємства. Вже майже десять років лісгоспи не фінансуються державою взагалі. Та й законодавчі нововведення минулого року вносять свої корективи в діяльність підприємства. З 2019 року всі лісові землі підлягають оподаткуванню, так як і сільськогосподарські. Але в чому різниця? Різниця в тому, що фермер, зібравши щорічний урожай сільгоспкультур має якісь кошти для сплати земельного податку бо він отримав прибуток з вирощеної на землі продукції, а в лісі це зовсім по іншому. Ми маємо платити за землю з якої не маємо жодного прибутку. Наприклад: ми отримали в постійне користування сільгоспнеугіддя від сільської ради. Власним коштом зібрали лісове насіння, виростили його в розсаднику, за власний кошт заліснили ці землі щоб далі ці яри не розмивались, не сповзав родючий шар грунту та  новий ліс захищав поля від вітровіїв та інших природних катаклізмів. Потім впродовж десятиріччя ми маємо проводити догляди за цими культурами, щоб рослини прижились і росли на новому місці. Ніби корисна справа, ніби й «спасибі» варто сказати, але за цей шматок землі ми маємо ще  сплатити податок. Ми й так сплачуємо рентну плату за використання природних ресурсів, але то за використання. А це просто так маємо платити бо так вирішили за нас. Тому на підприємство лягає шалений тягар додаткового  подвійного оподаткування.

Крім економічних аспектів неможливості існування підприємства без заготівлі деревини є ще й екологічні аспекти.

Ліси Чорноліського лісгоспу розташовані на межі лісостепу і степу. Тому лісо рослинні умови для його росту дуже важкі. Практично всі ліси Чорнолісся – рукотворні. Їх посадили дбайливі руки наших дідів-лісівників. Садили цінні породи дерев такі як дуб та ясен. У наших природно-кліматичних умовах самостійно відновитись ці деревні породи неспроможні. За своєю природою жолудь, який проріс під наметом лісу здатний прожити два роки. Далі через недостачу світла сіянець гине. Під наметом добре ростуть другорядні супутні породи такі як клени, липа. Площі заростають чагарниковими рослинами: бузина, терен та інше. З часом відбувається заміщення цінних порід дерев на малоцінні. Тому, не проводивши заготівлю деревини, і не доглядаючи на насадженнями на зрубах ми можемо втратити цінні лісові насадження і, натомість, отримати зовсім інший породний склад насадження, який не влаштовуватиме нікого а ні з економічної а ні з екологічної точки зору. Тому в лісовій галузі існує система доглядів у молодняках та ряд заходів з формування та оздоровлення   лісів, яка дає можливість формувати певний породний склад насадження, стежити за його якісним складом.  Саме завдяки таким заходам Чорний ліс і існує саме як «чорний ліс», перевагу в якому надають дубу і ясену, а не бересту і бузині. Це ціла наука, яку знає та виконує кожний лісівник.

 

-          Громадські активісти скаржаться на те, що мандруючи по лісу вони спостерігають вирубані площі, на яких немає зовсім лісу і ростуть лише бур’яни. Як ви це прокоментуєте?

 

Мандруючи лісом ви, дійсно, бачите площі, на яких відсутні дорослі дерева. Це площі, які вийшли з-під суцільних рубок. Про те, що вони заростають бур’янами говорити не варто, оскільки всі зруби, відповідно до лісового законодавства, після завершення лісосічних робіт, переводяться в лісокультурний фонд та підлягають обов’язковому лісовідновленню протягом трьох років. У Чорноліському лісгоспі лісовідновні роботи проводяться на наступний рік після рубки або, навіть, в рік завершення рубки. Це спричинене тим, що грунти мають високий рівень родючості та швидко заростають бур’янами, що в подальшому ускладнює процес створення лісових культур та догляди за ними протягом п’яти наступних років. Готують грунт під посадку лісу частково, полосами і доглядають в рядку вручну, а в міжрядді за допомогою мотокіс. В міжрядді саджанців залишається смужка, на якій ростуть самовідновні швидкоростучі породи такі як клени, липи, ясени, вони є супутніми породами для кращого формування стовбура дуба звичайного, який висаджується у спеціально підготовлені борозни. Такий спосіб лісовідновлення нам запропонували науковці і ми чітко дотримуємось цих рекомендацій.

 Звичайно в перші роки важко помітити серед лісової флори малесенькі однорічні саджанці дуба, висота яких не більша 10-15 см. Тому й складається враження, що лісосіка порожня. Варто лише натрапити на висаджений рядок саджанців і ви обов’язково спростуєте хибну думку. На даний час у лісгоспі обліковується близько 1250 га лісокультурних об’єктів, з них понад 600 га – новостворені  захисні протиерозійні ліси. Це значні об’єми робіт трудові затрати по їх обслуговуванню.

 

-          Все ж давайте повернемося до лісопродукції. Підприємство щорічно проводить заготівлю певної кількості деревини. Вона доступна кожному? Зупинимось, наприклад, на дровах.

 

Так, підприємство проводить заготівлю деревини, під час догляду за лісовими масивами у відповідності до планових заходів з формування  та оздоровлення лісів. Близько 28 відсотків   заготовленої деревини придатна для подальшої переробки, решта  – це низькосортна дров’яна деревина. Останніми роками ми навчились переробляти частину цієї деревини на власних деревообробних дільницях. Виготовляємо різного роду продукцію, яка йде в реалізацію і дає нам додаткові кошти. Вся дров’яна деревина реалізується населенню Знам’янщини. Першочергово ми забезпечуємо дровами місцеве населення, учасників бойових дій на сході країни та бюджетні організації району і міста. Поки-що великих проблем з постачанням дров у нас не було.

 

-          Чи будуть проблеми з забезпеченням населення дровами у цьому році?

 

Щорічно ми готуємо приблизно однакову кількість лісопродукції. То ж у кількісному відношенні, звичайно ж, глобальних проблем не буде. А от у вартісному відношенні – так.

Тягар подвійного оподаткування лісових земель  та збільшення на 50% розміру рентної плати за користування природними ресурсами лягає на собівартість заготовленої продукції. То ж станом на сьогодні вартість кубометра дров’яної деревини зросла на 90 гривень і складає на даний час 630 грн за 1 кубометр. Крім того, ми виготовляємо паливні брикети з відходів лісопиляння, а саме: тирси та технологічну тріску з неліквідної деревини. Ця продукція теж використовується для опалення приміщень.

 

-          На завершення нашого діалогу хочу спитати з яким основними показниками Чорноліський лісгосп завершив буремний 2018 рік?

 

Щоб не закидати вас цифрами – скажу коротко. Підприємство весь рік працювало в штатному режимі. Рік завершили добре. Заборгованості із заробітної плати на підприємстві немає. Що можна віднести до основних показників підприємства? Ну, звичайно ж, це сплата податків. Чорноліський лісгосп вже давно є основним бюджетоутворюючим підприємством Знам’янського району.  До зведеного бюджету та фондів у 2018 році  лісгоспом   сплачено 27,6 млн. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів, з них 7,7 млн. грн. – єдиний соціальний внесок.     

 То ж багато це чи мало, добре чи погано? Гадаю – добре, бо це і пенсії пенсіонерів, і заробітна плата бюджетників, і утримання інфраструктури району.

 

 

 

Гідно зарекомендували себе на районному рівні

 

   Вчора, 24 січня в приміщенні Знам’янської районної державної адміністрації відбулось розширене засідання Ради регіонального розвитку  району під керівництвом голови районної державної адміністрації Олександра Лукашова.


У роботі Ради взяли участь заступник голови районної ради, керівники структурних підрозділів районної державної адміністрації, сільські голови району, депутати районної ради, працівники промислових та аграрних підприємств району, керівники галузей охорони здоров’я, освіти та культури, представники засобів масової інформації громадськість району.

На засідання Ради запросили і директора Чорноліського лісгоспу Олександра Зуєва. Значна частина виступу голови райдержадміністрації була зосереджена на діяльності лісогосподарського підприємства, оскільки вже впродовж багатьох років лісгосп є основним бюджетоутворюючим підприємство Знам’янського району. За даними доповідача питома вага надходжень від підприємств району в загальному обсязі надходжень до держбюджету складає 67,5% і 32,5 %  - до місцевого бюджету. Відмічено, що підприємство завершило рік з позитивними показниками, відсутністю заборгованості заробітної плати та сплати податків до бюджетів усіх рівнім.

На підприємстві працює 170 чоловік, які отримують економічнообгрунтовану заробітну плату; щоб забезпечити подальший розвиток підприємства та працюючих заробітною платою, керівництво підприємства постійно знаходиться в пошуках новітніх технологій та нових видів діяльності, що є запорукою успіху діяльності підприємства: керівництво підприємства робить ставку на безвідходне виробництво: придбано подрібнювач деревини для переробки лісових відходів та виготовлення технічної тріски, яку закуповують для опалення соціальних закладів області; запустили лінію по виготовленню брикетів для опалення з тирси; крім того, підприємством створено торговельно-розважальний павільйон магазину "Лісовичок"; має тепличне господарство; вирощує квіткову та ягідну продукцію, закладено плантацію фундуку.

Зазначено, що Чорноліський лісгосп дотримується загальновизнаних стандартів щодо управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку, збереження економічного, екологічного і збалансованого ведення лісового господарства.

 

 

Завдання з відтворення лісів у 2018 році виконано 25.01.2019

 

   Під час засідання колегії Держлісагентства, яке відбулося 24 січня, повідомили, що у минулому році облуправління лісового та мисливського господарства забезпечили виконання завдань з відтворення лісів на площі 43,7 тис. га або 109,5% до завдання*. Площа створених лісів в 1,1 рази перевищила площу суцільних зрубів 2017 року. Висівання і садіння лісу на землях лісогосподарського призначення виконано на площі 29 тис. гектарів, що становить 113% до річного завдання, в тому числі створено 1,9 тис га нових лісів.

Крім цього, до лісовідновлення зараховано 14,8 тис. га природного поновлення, що становить 103,5% до річного завдання.

Також на колегії зазначили, що, враховуючи чисельні звернення громадськості, в минулому році на галузевому рівні забезпечена відкритість інформації щодо:

- проведення рубок;

- видачі лісорубних квитків на заготівлю деревини;

- реєстру договорів довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками;

 - розроблені форми оприлюднення інформації про видані лісові квитки та зміну цільового призначення земельних ділянок лісового фонду.

 Продовжується робота з формування та оприлюднення планів лісонасаджень.

 Окрім того, під час колегії Держлісагентства доручено прискорити проведення польових досліджень та завершального етапу з визначення належності лісових ділянок до пралісів, квазіпралісів та природних лісів, а також підготовку висновків та прийняття постійними лісокористувачами відповідних рішень щодо їх погодження.

У 2019 році заплановано розпочати роботи у рамках проекту транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства «Угорщина-Словаччина-Румунія-Укараїна 2014-2020» щодо створення сучасного лісового розсадника з теплицею для вирощування садивного матеріалу лісоутворюючих деревних порід, адаптованих до змін клімату, для створення лісових насаджень, стійких до впливу негативних кліматичних та антропогенних факторів на базі ДП «Ужгородське ЛГ».

Прес-служба Держлісагентства

Новини за темою:

У 2018 році відтворено майже 44 тисячі гектарів лісів (інфографіка)

Як лісівники відтворюють українські ліси

 

*Дані наведені по лісам, підпорядкованим Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України).

 

 

Про обсяги незаконних рубок поінформували на колегії Держлісагентства 25.01.2019

 

   Стан охорони лісів від незаконних рубок і надалі продовжує бути досить складним, однак, завдяки діяльності рейдових бригад кількість випадків та обсяг незаконно зрубаної деревини у минулому році значно зменшився у порівнянні з 2017 роком. Про це повідомили під час засідання колегії Державного агентства лісових ресурсів України, яке відбулося 24 січня.

Так, за оперативними даними у 2018 році обсяг незаконних рубок склав майже 18 тис. куб. метрів (у 2017 р. – 26 тис. куб. м),  кількість випадків – 5,4 тис. (у 2017 р. – 7 тис.). До правоохоронних органів передано 2,1 тис. справ.

Значні обсяги незаконних рубок скоєно в лісах державних лісогосподарських підприємств Херсонського облуправління, Луганського облуправління та Донецького облуправління. Низький рівень проведення лісоохоронних заходів у південних та східних областях України спричинений, передусім, тривалою відсутністю державного фінансування для цих областей на охорону і захист лісів.

Окрім того, на колегії повідомили, що минулого року було дано доручення відновити контроль за діяльністю рейдових бригад та відстежувати їх маршрути  через GPS-трекери, що значною мірою вплинуло на покращення ефективності та якості проведення рейдової роботи. 

Станом на сьогодні обладнано 766 одиниць та продовжується робота з оснащення автотранспорту засобами моніторингу за їх переміщенням і використанням.

 

Прес-служба Держлісагентства

 

 

На колегії Держлісагентства розповіли про заготівлю деревини у минулому році 24.01.2019

 

   Під час колегії Державного агентства лісових ресурсів поінформували, що за 2018 рік підприємствами галузі від усіх видів рубок заготовлено 16,5 млн куб. метрів деревини.

З них на рубках головного користування заготовлено 6,6 млн куб. м, що становить 92,6% від лісосічного фонду 2018 року.

Загальний обсяг реалізації деревини у круглому вигляді на внутрішній ринок у 2018 році становить 13,7 млн куб. метрів на загальну суму 12,8 млрд гривень.

На зовнішній ринок реалізовано 527,1 тис. куб. метрів дров’яної деревини (дрова) на загальну суму 0,4 млрд гривень.

В середньому по Держлісагентству рівень ціни знеособленого кубометра реалізованої деревини становить 946 грн.

Станом на 1 січня 2019 року на складах підприємств галузі знаходиться 872 тис. куб. метрів лісопродукції. У порівнянні з обсягами лісопродукції на складах станом на кінець третього кварталу 2018 року залишки зросли на 327 тис. куб. м, або на 60%.

«Тенденція по залишкам, на превеликий жаль, йде на збільшення. І реалізації на сьогодні не може бути задовільною. Якщо цінова позиція може бути знижена, то виключно лише через здорові ринкові механізми – аукціони. Лісгоспи виставляють деревину на аукціони за ціною, яка є економічно зважена для роботи підприємства. Якщо продукція за цією ціною не реалізовується, то можливе зниження ціни, але знову ж таки через механізм аукціонів. Потрібно бути максимально відкритими в цій ситуації», - зазначив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар.

 

 Прес-служба Держлісагентства

 

 

У 2018 році лісова галузь сплатила 6,2 мільярдів гривень податків 24.01.2019

 

Сьогодні на засіданні колегії Державного агентства лісових ресурсів України було підбито підсумки діяльності лісової галузі за 2018 рік.

Так, у минулому році за результатами господарської діяльності державними лісогосподарськими підприємствами, підпорядкованими Держлісагентству, отримано 16,8  мільярдів гривень чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що на 3,1 мільярда  гривень більше аналогічного періоду минулого  року (приріст 23%).

На ведення лісового господарства було спрямовано 6,4 мільярдів грн, що на 1,5 мільярдів більше, ніж за 2017 рік.

Під час колегії повідомили, що 6,3 мільярдів гривень, або 97,3% на ведення лісового господарства спрямовано власних обігових коштів підприємств, 138,3 млн грн або 2,1% коштів, отриманих за рахунок фінансової та іншої допомоги, 37,8 млн грн, або 0,6% підприємствам виділено асигнувань з місцевих бюджетів.

За оперативними даними у 2018 році підприємствами галузі отримано 466,1 млн грн чистого прибутку.

За  2018 рік підприємствами галузі  сплачено до  бюджету 4,8 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 906 млн. грн (23%) більше, ніж за 2017 рік.

З них до Державного бюджету сплачено 3,1 млдр грн (65%), до місцевого – 1,7 млдр. грн (35%).

Найбільшу питому вагу в сумі сплачених податків  та зборів становить податок на додану вартість – 39% (1,9 млдр грн), податок на доходи фізичних осіб – 25% (1,2 млдр грн) та рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів – 21 % (1 млдр грн).

Окрім податків, підприємствами галузі за звітній період  сплачено 1,4 млдр грн єдиного соціального внеску.

Разом сплачено податків та ЄСВ – 6,2 млрд гривень.

 

 

 

 

 

Прес-служба Держлісагентства

 

 

Вы здесь: Home
06 $o[ 'force_show_code' ] = true; 07 $sape = new SAPE_client( $o ); 08 09 echo $sape->return_links(); 10 ?>