Ліс – дитя землі

27413, Кіровоградська область Знам’янський район с. Богданівка вул. Київське шосе, 1, email: chernoles@ukr.net

Підвели підсумки року минулого

 

Минув січень 2019 року і лісівники Чорноліського лісгоспу остаточно підвели підсумки 2018 року. В рейтингу лісогосподарських підприємств області за підсумками четвертого кварталу 2018 року Чорноліський лісгосп посів друге місце за виробничими показниками, про що було відмічено на колегії в Кіровоградському управлінні лісового та мисливського господарства.

Як і раніше, лісгосп є  основним бюджетоутворюючим підприємством Знам’янського району. Протягом минулого року до бюджетів усіх рівнів підприємством сплачено 27,6 млн. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів, з них 7,7 млн. грн. – єдиний соціальний внесок.    Відсутність заборгованості з виплати заробітної плати – це теж важливий показник роботи підприємства.

Разом з цим, лісівники Чорноліського лісгоспу вже планують як працюватимуть протягом 2019 року. Саме про це сьогодні та технічній нараді говорили співробітники підприємства.

 

 

Інженер

О. Кирпа

 

 

Серед кращих

31 січня під головуванням начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Наталії Ревенко відбулося засідання колегії. На засідання запросили керівників лісогосподарських підприємств, їх заступників, головних спеціалістів та лісничих лісництв.

 

На ньому розглядались підсумки господарсько-фінансової діяльності лісогосподарських підприємств за 2018 рік.  
  За підсумками трудового суперництва колективів лісогосподарських підприємств за 2018 рік перше місце зайняло ДП «Оникіївський ЛГ», другий результат у ДП «Чорноліський ЛГ», третю сходинку посіло ДП «Олександрівський ЛГ». Стимулюючий приз до перемоги - символічну черепаху – отримало ДП «Світловодський ЛГ».

Відзначили підприємства й за підсумками проведених передноворічних ялинкових ярмарків, що традиційно проводяться біля будівлі управління лісового і мисливського господарства області.

 

 

Про ліси і лісівництво

 

    Завершився календарний рік. Чорноліський лісгосп свою господарську діяльність протягом минулого 2018 року здійснював відповідно до планових показників та завершив його з позитивними показниками.

Зимовий період та погодні умови цієї зими внесли корективи в діяльність підприємства. То ж лісівники планують як працюватимуть у нинішньому році, які об’єми  робіт мають опанувати величезним колективом.

 Журналісти, зібравши найбільш кричущі питання місцевої громади, звернулись до директора лісгоспу Олександра Зуєва та попросили дати коротенькі коментарі. Бесіда вийшла цікава. Всі питання знайшли відповіді і розсіяли темряву невідання що ж відбувається в лісах Чорноліського лісгоспу.

 

Ми вирішили розмістити у своєму інформаційному просторі цю розмову без змін і доповнень. То ж даємо вам змогу проаналізувати питання і відповіді і, можливо, в багатьох читачів знайдуться відповіді і на їх питання.

 

 

«Головною метою діяльності лісгоспу є охорона і захист лісів від хвороб і шкідників, від незаконних рубань лісових насаджень, охорона і захист флори і фауни в лісах, проведення ряду санітарно - оздоровчих заходів лісів, відновлення лісів на зрубах та розведення лісів на землях, наданих у постійне користування» - каже директор Чорноліського лісгоспу Олександр Зуєв. Ми вирішили поцікавитись лісівничим справами, почути як підприємство працювало протягом року, які здобутки радують і проблеми бентежать працівників підприємства та цікавлять громадськість.

 

- Пане Олександре, ось ви ніби і господарюєте гарно, а прямуючи повз ваш офіс трасою до Києва в очі впадає велика кількість впавши дерев у лісі. Чому це так? Чому підприємство   не хоче зробити ліс гарним?

 

Ліс,  як і людина, протягом життя проходить ряд змін якісного характеру. Молоді насадження, як малі діти, потребують постійної уваги, догляду та охорони. З часом насадження починають дорослішати, набуваючи в своєму середовищі ворогів у вигляді шкідників та ряд хвороб, які значно знижують стійкість насадження та викликають відпад ослаблених дерев. Частина дерев у насадження є сухостійними, частина цих дерев падає під впливом різних природно-кліматичних дій. Найбільша інтенсивність падіння    сухих дерев спостерігається після рясних дощів, снігопадів та вітру а також навесні, коли починають відтавати грунти. Грунт стає пухким, дерева з пошкодженими опеньком корінням під своєю вагою вивертаються з грунту і падають. Тому нам доводиться спостерігати масове скупчення впавших та повислих на здорових деревах у лісі, що значно погіршує естетичний вигляд, санітарний стан насадження та несе загрозу життєдіяльності людини. Адже доступ до лісових масивів має кожний бажаючий. Це й збір грибів, і активний відпочинок в лісі, і заняття спортом. Тож треба бути дуже обережним у лісі. Особливо незадовільний стан лісових насаджень у природно-заповідному фонді. Щоб було всім зрозуміло, майже вся територія Богданівського лісництва, а саме: урочище «Чорний ліс» є заказником загальнодержавного значення, на території якого діють зовсім інші нормативно-правові акти. Тут діє заборона щодо проведення будь-якої господарської діяльності без погодження з рядом структур коло якого завершується у Міністерстві екології України. То ж щоб провести   прибирання впавших дерев або навіть лише одного єдиного дерева в заказнику або вздовж дороги державного значення, лісгосп має отримати комплекс дозвільної документації. Спочатку насадження обстежують спеціалісти –лісопатологи, дають обґрунтування доцільності проведення оздоровчих заходів науковці, вся ця документація кружляє лабіринтами владних кабінетів екологів та інших фахівців. На це витрачається безцінний час. Іноді від подачі пакету документів до отримання лімітів на проведення заходів санітарно-оздоровчого характеру в заказнику проходить від шість місяців до кількох років. Тому й не дивуйтесь, що прямуючи трасою зі Знам’янки до Олександрівки за вікнами автомобіля спостерігається сумна картина могильника відмерлих дерев. Це не тому що лісівник погані господарі, це тому що законодавча база не дозволяє привести ці насадження у належний санітарний стан.

 Вже майже під кінець 2018 року ми отримали такі довгоочікуваний дозвіл на мізерну площу обслуговування заповідного насадження  та привели у відповідність до санітарних норм  500 метрів смуги лісу вздовж дороги, що прямує до села Богданівки. Прибрали впавші та сухостійні небезпечні дерева, вирізали чагарники вздовж дороги. То ж можна провести порівняння стану насадження доглянутого і не доглянутого. Звичайно видно кординальні зміни в якості деревостану. Вся заготовлена деревина не мала особливої цінності тому була вся пущена в реалізацію населенню Знам’янщини для опалення побутових приміщень. Дров’яна деревина нині користується шаленим попитом бо є альтернативою дорогому газу тому й забиралась споживачами, як кажуть «прямо з-під пилки». Весь неліквід (гілки з крон дерев, дрібнолісся) підприємство переробило на тріску за допомогою спеціальної техніки та пустило для опалення власних котелень.

 То ж, як бачите, ми вміємо господарювати і раціонально використовувати всі природні ресурси.

 

- А як справи в лісових масивах поза межами природно-заповідного фонду?

 

Трохи кращі. Тут діють менш радикальні правила.

 

- Розкажіть як саме визначаються  місце де можна провести заготівлю деревини? Це визначають лісівники лісгоспу чи діють якісь обмеження і правила?

 

Ведення лісового господарства – це грандіозний комплекс науково обґрунтованих, загальноприйнятих заходів. Всі дії лісівників виважені і відповідають вимогам ведення лісової галузі не лише в Україні, а і далеко за її межами. Ми працюємо не спонтанно. В нас є матеріали лісовпорядкування, є проект організації і розвитку підприємства яке затверджує Міністерство екології України. В ньому чітко вказані дані про всі наші масиви, який запас деревини ми маємо, скільки його щорічно приростає і скільки ми можемо заготовити деревини без шкоди як для лісу так і для природного середовища. Весь ліс у нас облікований. Ми все знаємо про грунти, на яких вони ростуть. Ми знаємо як його виростити з сіянця і доглянути до вже стиглого насадження.  Ми не можемо, наприклад, заїхати в ліс, подивитись вгору на дерева і вирішити що завтра візьмемо пилку і почнемо тут пиляти… Ну це як посадити картоплю на городі і через два тижні взяти лопату і копати її, в надії отримати смачненьку молоду картопельку. А ні, її треба підсапати, підгорнути, захистити від хвороб і шкідників, дочекатись коли вона матиме технічну або природну стиглість і лише тоді отримати довгоочікуваний урожай. В лісовій галузі це набагато серйозніше, бо вирощування лісу – це не річний цикл, це десятки, а то й сторіччя кропіткої, відповідальної, фахової роботи лісоводів. Ведення лісового господарства не дає права на помилку, бо виправляти її доводиться не одному поколінню. І піднімаючи голову вгору, щоб подивитись на крону дерева, кожний лісівник одразу думає не про кубометр деревини, а про те що ростиме тут через 50-100 років, чи збережеться вже існуюча екосистема, які дерева відновляться  самостійно після заготівлі деревини, а які треба обов’язково висадити  заново та  прикласти зусилля по догляду за ними протягом всього їхнього життя.

Санітарний стан насаджень постійно знаходиться під пильним наглядом лісової охорони та, в разі, виникнення вогнищ збудників хвороб та шкідників, за терміновим донесенням проводиться обстеження цих масивів спеціалістами-лісопатологами ДСЛП «Херсонлісозахист» та фахівцями обласного управління лісового та мисливського господарства. Вони надають  фахові рекомендації щодо проведення тих чи інших оздоровчих заходів. Висновки надаються з урахуванням рекомендацій матеріалів лісовпорядкування. Всі матеріали проходять ретельний аналіз у обласному управлінні лісового господарства та спеціалізованому підприємстві лісозахисту і лише тоді ми починаємо проводити заходи з формування та оздоровлення лісу.

Нині лісові масиви Чорного лісу вже досягли віку стиглості і потребують поступової заміни на молоді. Бо як і все живе на планеті, ліси старіють і відмирають. Тому врожай деревини потрібно вчасно збирати. Який же господар не збиратиме на полі стиглу пшеницю з налитими сонцем повними колосками, а чекатиме коли зерно впаде і зіпріє?. Так і деревину треба взяти з лісу вчасно. Тоді вона і цінна, і якісна, і коло її використання безмежне.  Це й меблі, і будматеріали, і тара….

 

- А чи може підприємство існувати без заготівлі деревини?

 

До складу лісгоспу входить шість структурних підрозділів, у яких працюють майже 200 працівників. Це не лише лісова охорона. У нас працюють лісокультурні працівники, лісоруби, робочі на цехах переробки деревини, водії, слюсарі, оскільки об’єми виконуваних робіт великі. Крім надходжень від заготівлі деревини підприємство вирощує і реалізує другорядні лісові ресурси. Вже кілька років поспіль ми маємо гарні показники по реалізації декоративного садивного матеріалу. Останні роки ми трошки не дотягуємось до суми реалізації в мільйон гривень. Це гарний показник і ми плануємо його підвищити. Маємо також гарні надходження від реалізації новорічних ялинок, це теж близько пів мільйона гривень щорічно. Заклали невеличку плантацію горіхоплідних. То ж скоро матимемо урожай фундука. Вже минулого літа з власних плантацій збирали і реалізовували ягоди полуниці і малини, чекаємо урожай смородини. Цього року знову посадили огірки в теплиці, теж маємо надію на гарний урожай.

 Як кажуть «не хлібом єдиним». Але будемо відвертими. За рахунок цих надходжень підприємство неспроможне буде здійснювати  всі покладені на нього функції саме як лісогосподарського підприємства. І не лише в цьому проблема…

 

-          А в чому?

 

 Чорноліський лісгосп обслуговує більше 19 тисяч гектарів лісових земель. В охороні цих земель задіяний цілий штат лісової охорони, до складу якого входить майже п’ять десятків спеціалістів. Утримується штат лісової охорони за рахунок власних коштів підприємства. Вже майже десять років лісгоспи не фінансуються державою взагалі. Та й законодавчі нововведення минулого року вносять свої корективи в діяльність підприємства. З 2019 року всі лісові землі підлягають оподаткуванню, так як і сільськогосподарські. Але в чому різниця? Різниця в тому, що фермер, зібравши щорічний урожай сільгоспкультур має якісь кошти для сплати земельного податку бо він отримав прибуток з вирощеної на землі продукції, а в лісі це зовсім по іншому. Ми маємо платити за землю з якої не маємо жодного прибутку. Наприклад: ми отримали в постійне користування сільгоспнеугіддя від сільської ради. Власним коштом зібрали лісове насіння, виростили його в розсаднику, за власний кошт заліснили ці землі щоб далі ці яри не розмивались, не сповзав родючий шар грунту та  новий ліс захищав поля від вітровіїв та інших природних катаклізмів. Потім впродовж десятиріччя ми маємо проводити догляди за цими культурами, щоб рослини прижились і росли на новому місці. Ніби корисна справа, ніби й «спасибі» варто сказати, але за цей шматок землі ми маємо ще  сплатити податок. Ми й так сплачуємо рентну плату за використання природних ресурсів, але то за використання. А це просто так маємо платити бо так вирішили за нас. Тому на підприємство лягає шалений тягар додаткового  подвійного оподаткування.

Крім економічних аспектів неможливості існування підприємства без заготівлі деревини є ще й екологічні аспекти.

Ліси Чорноліського лісгоспу розташовані на межі лісостепу і степу. Тому лісо рослинні умови для його росту дуже важкі. Практично всі ліси Чорнолісся – рукотворні. Їх посадили дбайливі руки наших дідів-лісівників. Садили цінні породи дерев такі як дуб та ясен. У наших природно-кліматичних умовах самостійно відновитись ці деревні породи неспроможні. За своєю природою жолудь, який проріс під наметом лісу здатний прожити два роки. Далі через недостачу світла сіянець гине. Під наметом добре ростуть другорядні супутні породи такі як клени, липа. Площі заростають чагарниковими рослинами: бузина, терен та інше. З часом відбувається заміщення цінних порід дерев на малоцінні. Тому, не проводивши заготівлю деревини, і не доглядаючи на насадженнями на зрубах ми можемо втратити цінні лісові насадження і, натомість, отримати зовсім інший породний склад насадження, який не влаштовуватиме нікого а ні з економічної а ні з екологічної точки зору. Тому в лісовій галузі існує система доглядів у молодняках та ряд заходів з формування та оздоровлення   лісів, яка дає можливість формувати певний породний склад насадження, стежити за його якісним складом.  Саме завдяки таким заходам Чорний ліс і існує саме як «чорний ліс», перевагу в якому надають дубу і ясену, а не бересту і бузині. Це ціла наука, яку знає та виконує кожний лісівник.

 

-          Громадські активісти скаржаться на те, що мандруючи по лісу вони спостерігають вирубані площі, на яких немає зовсім лісу і ростуть лише бур’яни. Як ви це прокоментуєте?

 

Мандруючи лісом ви, дійсно, бачите площі, на яких відсутні дорослі дерева. Це площі, які вийшли з-під суцільних рубок. Про те, що вони заростають бур’янами говорити не варто, оскільки всі зруби, відповідно до лісового законодавства, після завершення лісосічних робіт, переводяться в лісокультурний фонд та підлягають обов’язковому лісовідновленню протягом трьох років. У Чорноліському лісгоспі лісовідновні роботи проводяться на наступний рік після рубки або, навіть, в рік завершення рубки. Це спричинене тим, що грунти мають високий рівень родючості та швидко заростають бур’янами, що в подальшому ускладнює процес створення лісових культур та догляди за ними протягом п’яти наступних років. Готують грунт під посадку лісу частково, полосами і доглядають в рядку вручну, а в міжрядді за допомогою мотокіс. В міжрядді саджанців залишається смужка, на якій ростуть самовідновні швидкоростучі породи такі як клени, липи, ясени, вони є супутніми породами для кращого формування стовбура дуба звичайного, який висаджується у спеціально підготовлені борозни. Такий спосіб лісовідновлення нам запропонували науковці і ми чітко дотримуємось цих рекомендацій.

 Звичайно в перші роки важко помітити серед лісової флори малесенькі однорічні саджанці дуба, висота яких не більша 10-15 см. Тому й складається враження, що лісосіка порожня. Варто лише натрапити на висаджений рядок саджанців і ви обов’язково спростуєте хибну думку. На даний час у лісгоспі обліковується близько 1250 га лісокультурних об’єктів, з них понад 600 га – новостворені  захисні протиерозійні ліси. Це значні об’єми робіт трудові затрати по їх обслуговуванню.

 

-          Все ж давайте повернемося до лісопродукції. Підприємство щорічно проводить заготівлю певної кількості деревини. Вона доступна кожному? Зупинимось, наприклад, на дровах.

 

Так, підприємство проводить заготівлю деревини, під час догляду за лісовими масивами у відповідності до планових заходів з формування  та оздоровлення лісів. Близько 28 відсотків   заготовленої деревини придатна для подальшої переробки, решта  – це низькосортна дров’яна деревина. Останніми роками ми навчились переробляти частину цієї деревини на власних деревообробних дільницях. Виготовляємо різного роду продукцію, яка йде в реалізацію і дає нам додаткові кошти. Вся дров’яна деревина реалізується населенню Знам’янщини. Першочергово ми забезпечуємо дровами місцеве населення, учасників бойових дій на сході країни та бюджетні організації району і міста. Поки-що великих проблем з постачанням дров у нас не було.

 

-          Чи будуть проблеми з забезпеченням населення дровами у цьому році?

 

Щорічно ми готуємо приблизно однакову кількість лісопродукції. То ж у кількісному відношенні, звичайно ж, глобальних проблем не буде. А от у вартісному відношенні – так.

Тягар подвійного оподаткування лісових земель  та збільшення на 50% розміру рентної плати за користування природними ресурсами лягає на собівартість заготовленої продукції. То ж станом на сьогодні вартість кубометра дров’яної деревини зросла на 90 гривень і складає на даний час 630 грн за 1 кубометр. Крім того, ми виготовляємо паливні брикети з відходів лісопиляння, а саме: тирси та технологічну тріску з неліквідної деревини. Ця продукція теж використовується для опалення приміщень.

 

-          На завершення нашого діалогу хочу спитати з яким основними показниками Чорноліський лісгосп завершив буремний 2018 рік?

 

Щоб не закидати вас цифрами – скажу коротко. Підприємство весь рік працювало в штатному режимі. Рік завершили добре. Заборгованості із заробітної плати на підприємстві немає. Що можна віднести до основних показників підприємства? Ну, звичайно ж, це сплата податків. Чорноліський лісгосп вже давно є основним бюджетоутворюючим підприємством Знам’янського району.  До зведеного бюджету та фондів у 2018 році  лісгоспом   сплачено 27,6 млн. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів, з них 7,7 млн. грн. – єдиний соціальний внесок.     

 То ж багато це чи мало, добре чи погано? Гадаю – добре, бо це і пенсії пенсіонерів, і заробітна плата бюджетників, і утримання інфраструктури району.

 

 

 

Гідно зарекомендували себе на районному рівні

 

   Вчора, 24 січня в приміщенні Знам’янської районної державної адміністрації відбулось розширене засідання Ради регіонального розвитку  району під керівництвом голови районної державної адміністрації Олександра Лукашова.


У роботі Ради взяли участь заступник голови районної ради, керівники структурних підрозділів районної державної адміністрації, сільські голови району, депутати районної ради, працівники промислових та аграрних підприємств району, керівники галузей охорони здоров’я, освіти та культури, представники засобів масової інформації громадськість району.

На засідання Ради запросили і директора Чорноліського лісгоспу Олександра Зуєва. Значна частина виступу голови райдержадміністрації була зосереджена на діяльності лісогосподарського підприємства, оскільки вже впродовж багатьох років лісгосп є основним бюджетоутворюючим підприємство Знам’янського району. За даними доповідача питома вага надходжень від підприємств району в загальному обсязі надходжень до держбюджету складає 67,5% і 32,5 %  - до місцевого бюджету. Відмічено, що підприємство завершило рік з позитивними показниками, відсутністю заборгованості заробітної плати та сплати податків до бюджетів усіх рівнім.

На підприємстві працює 170 чоловік, які отримують економічнообгрунтовану заробітну плату; щоб забезпечити подальший розвиток підприємства та працюючих заробітною платою, керівництво підприємства постійно знаходиться в пошуках новітніх технологій та нових видів діяльності, що є запорукою успіху діяльності підприємства: керівництво підприємства робить ставку на безвідходне виробництво: придбано подрібнювач деревини для переробки лісових відходів та виготовлення технічної тріски, яку закуповують для опалення соціальних закладів області; запустили лінію по виготовленню брикетів для опалення з тирси; крім того, підприємством створено торговельно-розважальний павільйон магазину "Лісовичок"; має тепличне господарство; вирощує квіткову та ягідну продукцію, закладено плантацію фундуку.

Зазначено, що Чорноліський лісгосп дотримується загальновизнаних стандартів щодо управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку, збереження економічного, екологічного і збалансованого ведення лісового господарства.

 

 

Завдання з відтворення лісів у 2018 році виконано 25.01.2019

 

   Під час засідання колегії Держлісагентства, яке відбулося 24 січня, повідомили, що у минулому році облуправління лісового та мисливського господарства забезпечили виконання завдань з відтворення лісів на площі 43,7 тис. га або 109,5% до завдання*. Площа створених лісів в 1,1 рази перевищила площу суцільних зрубів 2017 року. Висівання і садіння лісу на землях лісогосподарського призначення виконано на площі 29 тис. гектарів, що становить 113% до річного завдання, в тому числі створено 1,9 тис га нових лісів.

Крім цього, до лісовідновлення зараховано 14,8 тис. га природного поновлення, що становить 103,5% до річного завдання.

Також на колегії зазначили, що, враховуючи чисельні звернення громадськості, в минулому році на галузевому рівні забезпечена відкритість інформації щодо:

- проведення рубок;

- видачі лісорубних квитків на заготівлю деревини;

- реєстру договорів довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками;

 - розроблені форми оприлюднення інформації про видані лісові квитки та зміну цільового призначення земельних ділянок лісового фонду.

 Продовжується робота з формування та оприлюднення планів лісонасаджень.

 Окрім того, під час колегії Держлісагентства доручено прискорити проведення польових досліджень та завершального етапу з визначення належності лісових ділянок до пралісів, квазіпралісів та природних лісів, а також підготовку висновків та прийняття постійними лісокористувачами відповідних рішень щодо їх погодження.

У 2019 році заплановано розпочати роботи у рамках проекту транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства «Угорщина-Словаччина-Румунія-Укараїна 2014-2020» щодо створення сучасного лісового розсадника з теплицею для вирощування садивного матеріалу лісоутворюючих деревних порід, адаптованих до змін клімату, для створення лісових насаджень, стійких до впливу негативних кліматичних та антропогенних факторів на базі ДП «Ужгородське ЛГ».

Прес-служба Держлісагентства

Новини за темою:

У 2018 році відтворено майже 44 тисячі гектарів лісів (інфографіка)

Як лісівники відтворюють українські ліси

 

*Дані наведені по лісам, підпорядкованим Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України).

 

 

Про обсяги незаконних рубок поінформували на колегії Держлісагентства 25.01.2019

 

   Стан охорони лісів від незаконних рубок і надалі продовжує бути досить складним, однак, завдяки діяльності рейдових бригад кількість випадків та обсяг незаконно зрубаної деревини у минулому році значно зменшився у порівнянні з 2017 роком. Про це повідомили під час засідання колегії Державного агентства лісових ресурсів України, яке відбулося 24 січня.

Так, за оперативними даними у 2018 році обсяг незаконних рубок склав майже 18 тис. куб. метрів (у 2017 р. – 26 тис. куб. м),  кількість випадків – 5,4 тис. (у 2017 р. – 7 тис.). До правоохоронних органів передано 2,1 тис. справ.

Значні обсяги незаконних рубок скоєно в лісах державних лісогосподарських підприємств Херсонського облуправління, Луганського облуправління та Донецького облуправління. Низький рівень проведення лісоохоронних заходів у південних та східних областях України спричинений, передусім, тривалою відсутністю державного фінансування для цих областей на охорону і захист лісів.

Окрім того, на колегії повідомили, що минулого року було дано доручення відновити контроль за діяльністю рейдових бригад та відстежувати їх маршрути  через GPS-трекери, що значною мірою вплинуло на покращення ефективності та якості проведення рейдової роботи. 

Станом на сьогодні обладнано 766 одиниць та продовжується робота з оснащення автотранспорту засобами моніторингу за їх переміщенням і використанням.

 

Прес-служба Держлісагентства

 

 

На колегії Держлісагентства розповіли про заготівлю деревини у минулому році 24.01.2019

 

   Під час колегії Державного агентства лісових ресурсів поінформували, що за 2018 рік підприємствами галузі від усіх видів рубок заготовлено 16,5 млн куб. метрів деревини.

З них на рубках головного користування заготовлено 6,6 млн куб. м, що становить 92,6% від лісосічного фонду 2018 року.

Загальний обсяг реалізації деревини у круглому вигляді на внутрішній ринок у 2018 році становить 13,7 млн куб. метрів на загальну суму 12,8 млрд гривень.

На зовнішній ринок реалізовано 527,1 тис. куб. метрів дров’яної деревини (дрова) на загальну суму 0,4 млрд гривень.

В середньому по Держлісагентству рівень ціни знеособленого кубометра реалізованої деревини становить 946 грн.

Станом на 1 січня 2019 року на складах підприємств галузі знаходиться 872 тис. куб. метрів лісопродукції. У порівнянні з обсягами лісопродукції на складах станом на кінець третього кварталу 2018 року залишки зросли на 327 тис. куб. м, або на 60%.

«Тенденція по залишкам, на превеликий жаль, йде на збільшення. І реалізації на сьогодні не може бути задовільною. Якщо цінова позиція може бути знижена, то виключно лише через здорові ринкові механізми – аукціони. Лісгоспи виставляють деревину на аукціони за ціною, яка є економічно зважена для роботи підприємства. Якщо продукція за цією ціною не реалізовується, то можливе зниження ціни, але знову ж таки через механізм аукціонів. Потрібно бути максимально відкритими в цій ситуації», - зазначив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар.

 

 Прес-служба Держлісагентства

 

 

У 2018 році лісова галузь сплатила 6,2 мільярдів гривень податків 24.01.2019

 

Сьогодні на засіданні колегії Державного агентства лісових ресурсів України було підбито підсумки діяльності лісової галузі за 2018 рік.

Так, у минулому році за результатами господарської діяльності державними лісогосподарськими підприємствами, підпорядкованими Держлісагентству, отримано 16,8  мільярдів гривень чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що на 3,1 мільярда  гривень більше аналогічного періоду минулого  року (приріст 23%).

На ведення лісового господарства було спрямовано 6,4 мільярдів грн, що на 1,5 мільярдів більше, ніж за 2017 рік.

Під час колегії повідомили, що 6,3 мільярдів гривень, або 97,3% на ведення лісового господарства спрямовано власних обігових коштів підприємств, 138,3 млн грн або 2,1% коштів, отриманих за рахунок фінансової та іншої допомоги, 37,8 млн грн, або 0,6% підприємствам виділено асигнувань з місцевих бюджетів.

За оперативними даними у 2018 році підприємствами галузі отримано 466,1 млн грн чистого прибутку.

За  2018 рік підприємствами галузі  сплачено до  бюджету 4,8 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 906 млн. грн (23%) більше, ніж за 2017 рік.

З них до Державного бюджету сплачено 3,1 млдр грн (65%), до місцевого – 1,7 млдр. грн (35%).

Найбільшу питому вагу в сумі сплачених податків  та зборів становить податок на додану вартість – 39% (1,9 млдр грн), податок на доходи фізичних осіб – 25% (1,2 млдр грн) та рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів – 21 % (1 млдр грн).

Окрім податків, підприємствами галузі за звітній період  сплачено 1,4 млдр грн єдиного соціального внеску.

Разом сплачено податків та ЄСВ – 6,2 млрд гривень.

 

 

 

 

 

Прес-служба Держлісагентства

 

 

Володимир Бондар: «Бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади питань лісової галузі»

 

Про те, яким видався для лісівників минулий рік та чого чекати працівникам галузі в році 2019 наша розмова з заступником Голови Держлісагентства Володимиром Бондарем

– Володимире Нальковичу, минулий рік для лісової галузі виявився досить напруженим і неоднозначним. Ваша оцінка викликів та результатів діяльності галузі у минулому році. 

– Вже сьогодні можемо говорити, що за результатами роботи 2018 року, не найкращого для розвитку лісової галузі, підприємствами сплачено понад шість мільярдів гривень податків.

Безперечно, рік був важким, дуже багато викликів, на які доводилося і доводиться реагувати зараз. Оскільки, на жаль, є люди в державі, які свідомо працюють над знищенням лісової галузі, ускладненням її функціонування для того, аби системно підійти до приватизації лісового ресурсу країни. Виклики того року є наслідками політики, з ними нам доводилося боротися.

Показником серйозних проблем, виявленням протесту, можна так сказати, став IV З’їзд працівників лісової галузі. Проте щоденна боротьба проходила постійно. 

Серед глобальних викликів – проект невідомої стратегії розвитку галузі, який виносився на розгляд Уряду. Її зміст не давав би можливості розвиватися лісогосподарським підприємствам, а зводив їх до єдиної управляючої структури. Яку відповідно легко можна було б згодом приватизувати. 

Минулого року ми працювали над змінами до законодавства щодо недопущення приватизації і концесії лісів. Ще у першій декаді того року ця проблема стояла досить гостро і на рівні Верховної Ради, і на рівні Уряду. Глобально обговорювалася можливість передачі у концесію лісгоспів і лісового фонду України. Нам вдалося прописати у проекті закону про концесії, який прийнятий у першому читанні, що ліси не можуть бути віддані у концесію. 

Ми очікуємо законодавчого закріплення неможливості приватизації чи передачі у концесію підприємств лісової галузі й лісового фонду – це насамперед. Бо це – ключове питання функціонування сьогодні лісової галузі в Україні.

Крім того, невідомо звідки з’явилася неурядова британська організація, яка виступила зі звинуваченням галузі, з абсурдними, з моєї точки зору, звинуваченнями, посилаючись на невідомі джерела, ніколи не досліджуючи ті чи інші проблеми. Це стосувалося не лише діяльності наших лісогосподарських підприємств, але й сертифікації та експорту деревини. 

За дивним збігом у цей же час у Парламенті приймається закон про заборону експорту дров’яної сировини. Потім депутати врахували пропозиції вето Президента щодо цього закону, адже він порушував міжнародні угоди, й у фінальному тексті закону прибрали цю норму. Адже такої сировини у ресурсних підприємств є у надлишку і її немає куди по факту подіти. Сьогодні маючи сировину, яка псується, ми не можемо її ані реалізувати, ані переробити. Натомість маємо проблему у коштах, яких немає де взяти. І це замкнене коло, виклик щодо штучно створеної та показової неефективності роботи галузі – от, мовляв, дивіться, яка ситуація! Але галузь не може ефективно працювати, коли економічні чинники не діють.

Друге. 75% із чистого прибутку сплачується у вигляді дивідендів у бюджет нашими підприємствами. 

І це теж велика проблема, тому що коли підприємство 75% прибутку віддає до бюджету, а не акумулює, не проводить технічне переоснащення, таке підприємство розвиватися належним чином не може. 

Третє. Раптом виникає земельний податок, прийнятий теж депутатами Парламенту. Ставка до 5 відсотків ставила наші підприємства на коліна. Лише одиниці підприємств певний період часу могли сплачувати 1-відсотковий податок. Галузь «лягала» у зв’язку з введенням згаданого податку. І неймовірними зусиллями нам вдалося його зменшити. Вже у змінах до бюджетного кодексу прописали більш адекватну формулу. 

Виклики впродовж року йшли наступом на галузь. І те, що нам вдалося більшість із них відбити, нівелювати, вийти достойно з цієї ситуації – тільки завдяки тому, що галузь працювала злагоджено і системно. Ми відчували плече один одного. Спільними зусиллями і на місцевому рівні, і на центральному рівні змогли довести, що ці рішення неефективні, вони не приведуть до розвитку галузі, а навпаки, її зруйнують. 

 Главою Уряду були ініційовані перевірки підприємств галузі. Чи відомі їх результати сьогодні і чого чекати від них працівникам?

– Результати є. Ми маємо акти, які отримали від регіональних структур, що проводили перевірки, і від центральних структур. Системних порушень у роботі підприємств галузі, які зазнали перевірки, не виявлено. Звичайно, було вказано Держлісагентству на певні незначні порушення, які виявляються під час будь-якої перевірки. Деякі з них були усунуті ще під час перевірки. З іншими, необґрунтованими, з нашої точки зору, претензіями ми не погодилися. І наголосили, що у разі загострення ситуації будемо оскаржувати їх, у тому числі, й у судовому порядку. На сьогодні Мінагрополітики і Держлісагентство мають доручення виправити об’єктивні порушення, які були виявлені під час перевірки. Ми їх виправляємо. 

– Питання фінансування лісової галузі. Чи сприяв цьому Указ Президента України про розвиток лісової галузі? 

– Наприкінці минулого року ми зробили перший крок до незалежного фінансування галузі. Цей крок іде в контексті виконання Указу Президента, який був виданий наприкінці 2017 року, за результатами галузевої наради на Франківщині. Було створено спеціальний фонд, який формується за рахунок часткового відрахування від рентної плати. Він в основному направлений на фінансування наших підприємств Півдня і Сходу, які його потребують першочергово. Також розвантажує наші ресурсні підприємства, і це дає нам можливість не тільки оплачувати роботу працівників південних і східних підприємств, але й зайнятися прямими нашими обов’язками на Півдні і Сході, або, як говориться у порядку фінансування: «у тих регіонах, де немає рубок головного користування». Там ми можемо, завдяки фонду, зайнятися і лісорозведенням, і лісовідновленням. Нині ми маємо на це фінансування.

Так само нам дуже необхідні були кошти для того, щоб покрити витрати для цих підприємств на отримання вже виготовлених матеріалів лісовпорядкування. Сьогодні таку можливість через цей фонд отримуємо. Також наші наукові установи певною мірою працюватимуть ефективніше у цьому напрямку. Маю на увазі експедиції у східних і південних регіонах. Тобто мінімальну частину потреб галузі, яка виникла внаслідок тотального недофінансування бюджетної галузі, ми зможемо покривати за рахунок цього рішення. Це перший крок. Далі – ми працюємо над тим, щоб був все ж створений відповідний державний фонд розвитку лісового господарства, передбачений в Указі Президента. Вважаємо, що він має бути створений вже наступним рішенням цього року. Фінансування його має бути дещо ширшим, ніж є на сьогодні. Як на мене, ми повинні виходити на фінансування загальногалузевих питань – програм, які б давали можливість розвивати не тільки південні і східні регіони, але й розвиватися усій галузі. Це і запровадження Національної інвентаризації та удосконалення лісового кадастру, і програма технічного переобладнання, програма розбудови лісової інфраструктури, програма наукових досліджень, міжнародної співпраці. 

– З першого січня цього року лісова промисловість України перейшла на європейські стандарти класифікації лісопродукції. Які тут перспективи для галузі Ви бачите?

– Ми вийшли нині на те, що Україна у своїй класифікації лісової продукції, відповідатиме принципам європейських стандартів. Класифікуватимемо нашу лісову сировину так, як у Європі. Ми відходимо від трьох сортів та сортиментів, а переходимо на чотири класи якості. Відповідно і нові вимоги до дров’яної сировини в залежності від використання. Так класифікується і вимірюється продукція у Європі, так і в Україні. Безперечно, процес переходу є складним. 

Так, нам потрібно перевчити велику кількість людей. Також потрібно перевести на нові стандарти і деревообробну промисловість. Є проблема з переходом інших лісокористувачів, які сьогодні не входять до структури Держлісагентства. Не знаю, як ця робота там проводиться, але у будь-якому разі наші підприємства стали флагманами у цьому напрямку. Працівники лісової галузі з першого січня почали працювати за новими стандартами. І ця робота буде вдосконалюватися. 

– Новий рік – нові завдання перед працівниками галузі. Як Ви їх оцінюєте? 

– Ми визначили для себе основні завдання. Перше – розпочати національну інвентаризацію лісів. Сьогодні маємо багато проблем через різне трактування і кількості лісових насаджень, і їх якості. На всі ці питання маємо отримати відповідь, коли запрацює програма національної інвентаризації. Вона зараз вже практично готова. Сподіваюся, що цього року разом із нашими партнерами, у тому числі й західними, запустимо її і втілимо. 

Другий глобальний напрямок – вирішити проблему ринку деревини. Так, у більшості регіонів України ми перейшли на електронні торги. Але сьогодні маємо цю практику систематизувати, зробити глибокою і водночас відкритою. Правила продажу деревини повинні бути цивілізованими, доступними як для продавця, так і покупця. Хочемо в цьому році це стабілізувати. Для цього необхідно видати нові закони та нормативні акти. Робота надзвичайно складна, але ми нею займаємося. 

Нас не може не цікавити рівень заробітної плати наших працівників. Сьогодні він становить у середньому понад 9 тисяч гривень по галузі. Це зважаючи на те, що на Півдні і Сході виплачується мінімальна зарплата. Сподіваюся, що у цьому році рівень заробітної плати суттєво підвищиться для того, щоб утримати фахівців, розвивати їх, і щоб вони могли достойно працювати. Також працюватимемо, аби наші підприємства, коледжі, наукові заклади мали відповідне фінансування. На моє переконання, коледжі, які відійшли від галузі – повинні повернутися до неї і працювати разом на умовах госпрозрахунку. Це надасть можливість галузі отримувати належним чином підготовлених фахівців. А навчальні заклади відповідно матимуть надходження від тих підприємств, для яких будуть готувати спеціалістів. 

Проблемним для нас буде питання оподаткування допоки воно буде неефективним для розвитку галузі. Питання дивідендів з прибутку для нас стоятиме завжди дуже гостро. Ми будемо інтенсивно працювати, аби зменшити відсоток сплати частини чистого прибутку наших підприємств. Як показує практика, ефективний податок не перевищує 15%. Це було б системним кроком для розвитку підприємств, для можливості їм працювати у нових умовах. Про таку постанову сьогодні не йдеться, але про зменшення навантаження на державні підприємства, у тому числі лісогосподарського напрямку, сьогодні серйозно і глибоко говорять, зокрема, і в урядових колах.

Важливо, що переважна більшість позицій є у відповідному Указі Президента України. І хоча функція Президента не стосується господарського управління, але ми бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади шляхів вирішення проблем лісової галузі. Сподіваємося, що й тут у нас буде налагоджено діалог, матимемо розуміння і підтримку у вирішенні складних питань, які сьогодні стоять перед галуззю. 

 

Розмовляв
Віталій ГОПКАЛО
Газета "Природа і суспільство"

 

 

ВОЛОДИМИР БОНДАР: «МИ ВЕДЕМО ЗАПЕКЛУ БОРОТЬБУ З ПОРУШНИКАМИ, ЯКІ НЕЗАКОННО ВИРУБУЮТЬ ЛІСИ І ЗАСТОСОВУЮТЬ ЗБРОЮ ПРОТИ НАШИХ ФАХІВЦІВ»


   Розвиток лісового господарства, примноження лісів — велике загальнодержавне завдання. З цими проблемами добре справляється Державне агентство лісових ресурсів України (Держліс­агентство). Які нагальні питання стояли перед його керівництвом та фахівцями торік і як вони з ними впоралися? Яку роботу проводитиме ця інституція 2019-го? На ці й інші запитання «Урядового кур’єра» відповідає заступник голови Держлісагентства Володимир БОНДАР

 

Цікаве та відверте інтерв'ю читайте за посиланням: https://bit.ly/2T6Q8Vv

 

 

В Україні сертифіковано 4,08 мільйони гектарів лісів

 

За даними міжнародної некомерційної неурядової організації «Лісова опікунська рада» (ForestStewardship Council, FSC) в Україні станом на січень 2019 року сертифіковано 4,08 мільйони гектарів лісів.

Лісова сертифікація – оцінка відповідності системи ведення лісового господарства встановленим міжнародним вимогам щодо управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку. Метою лісової сертифікації є забезпечення економічно, екологічно і соціально збалансованого ведення лісового господарства шляхом виконання відповідних загальновизнаних і таких, що заслуговують на довіру, стандартів.

Екологічно збалансоване і відповідальне ведення лісового господарства передбачає заготівлю лісоматеріалів та іншої лісової продукції при одночасному збереженні біорізноманіття та продуктивності лісів, природних екологічних процесів.

Проведення сертифікації здійснюється акредитованими на міжнародному (чи національному на підставі схвалених міжнародних процедур) рівні організаціями. Такі процедури сертифікації гарантують незалежність, неупередженість та об’єктивність оцінки ведення лісового господарства у будь-якій країні. Наразі така сертифікація діє у 84 країнах світу.

Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар підкреслив, що майже всі з FSC-сертифікованих лісів держави знаходяться у підпорядкуванні відомства.

«Близько половини підпорядкованих Держлісагентству лісів на сьогодні вже сертифіковані. За останні роки ми значно збільшили площу сертифікованих лісів. Високий відсоток міжнародної сертифікації мають, так би мовити, лісисті області України. І ми будемо продовжувати цю роботу. На жаль, у південних і східних областях сертифікація не відбувалася у зв’язку з відсутність фінансування», - зазначив Володимир Бондар.

Також він наголосив, що наприкінці минулого року міжнародний акредитаційний сервіс (Accreditation Services International, ASI) перевірив діяльність аудиторських компаній, які надають сертифікати FSC, та не виявив недоліків.

«Це були незалежні аудитори, які на власний розсуд обирали ділянки для перевірки. Вони не виявили жодних недоліків у господарській діяльності державних лісогосподарських підприємств, які виступали об’єктами оцінювання, щодо заготівлі деревини, лісовпорядних даних, документів стосовно зберігання лісопродукції, продажів, ціноутворення, контрактів та іншого. І вони не виявили доказів, які б підтвердили теорію щодо використання санітарних рубок для незаконного видалення здорових дерев», - підкреслив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар.

Зазначимо, що загальна площа лісових ділянок України становить майже 10,4 млн га, в тому числі вкриті лісовою рослинністю майже 9,6 млн га. Держлісагентству підпорядковано 7,6 млн га лісів, що становить 73% всього лісового фонду України. Згідно з офіційними статистичними даними лісистість України складає 15,9% від загальної площі території держави. 

Прес-служба Держлісагентства

 

 

Офіційний сайт: http://dklg.kmu.gov.ua

Сторінка в Facebook: https://www.facebook.com/forestUKR

 

 

Мисливські угідді під пильним оком єгерської служби лісгоспу.

 
     
 

Зима цього року видалась справді зимною. Сніговий покрив вкутав все пишною білою ковдрою. Гарна спокійна пора. Ліс спить. Сутужно лише лісовим звірятам. Відшукати бодай щось з’їсти – то тепер проблема для них, і дуже величезна.

Щоб зберегти чисельність тварин та допомогти їм перезимувати єгерська служба підприємства почала дбати про це ще восени. Змайстрували годівниці і облаштували нові майданчики для підгодівлі диких тварин. Зараз вони універсальні. З них можуть харчуватися і птахи, і кози і зайці. Протягом весняно-літнього періоду була заготовлена потрібна кількість сіна для підгодівлі, зроблений запас солі та зерна.

 

Єгер постійно пильнує наповнюваність годівниць кормами та вчасно наповнює їх смаколиками.  От і минулого тижня працівники лісгоспу порадували звірів свіженьким сінцем, наповнили солонці сіль та годівниці зерном.

 

Хай гарно смакує!

Україна перейшла на нові національні стандарти якості деревини, гармонізовані з європейськими 09.01.2019

 

    Із січня 2019 року лісова промисловість України перейшла на європейські стандарти класифікації та вимірювання лісо­ та пилопродукції.

У них суттєво змінені підходи до визначення розмірно­якісних характеристик лісо­ та пиломатеріалів. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та мала низку сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року – розподіляється на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання.

Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науково­дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».

Принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості:

- до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;

- до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;

- до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;

- до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;

- всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, класифікуються, як:

а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);

б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).

Заступник голови ТК­18 Наталія Марченко – кандидат технічних наук, доцент кафедри та дизайну виробів з деревини ННІЛіСПГ НУБіП України, експерт­дорадник з питань технології деревообробки та лісового товарознавства, провідний аудитор із сертифікації за системою FSC звертає увагу на те, що існують європейські стандарти на лісоматеріали наступних порід – бук і дуб, сосна, ялина, ялиця, модрина, тополя, тис. Однак, немає нормативів класифікації колод із деревини берези, вільхи, граба, акації, осики, липи, черешні тощо. Європейці зазначають, що вони мають дуже незначну кількість деревини з таких порід, а її класифікацію виконують за найбільш наближеним стандартом – наприклад, за нормативами на тополю визначають якість колод з осики, вільхи тощо...

В Україні подібна класифікація неможлива – виникне ціла низка спірних питань. З європейського досвіду стає зрозумілим, що європейські стандарти мають достатньо ємку класифікацію, в межах якої прийнято поділяти лісосировину національними нормативними документами на підкласи, для полегшення її відокремлення.

«Ми провели розширені консультації з деякими європейськими експертами та виробниками, взяли пакети австрійських, британських, німецьких, польських, румунських національних нормативних документів і зрозуміли, що в цих країнах додатково існують національні стандарти і технічні регламенти, якими уточнюються (конкретизуються) вимоги щодо класифікації лісо­ і пилопродукції. Тобто всі європейські країни приймають стандарти (EN) методом IDT, проте у них не забороняється розробка і впровадження власних технічних регламентів, що роз’яснюють і деталізують стандарти EN. Оскільки Закон України «Про стандартизацію» № 1315­VII від 05.06.2014 р. встановив прийняття Європейських стандартів в Україні методом ідентичного перекладу, без внесення національних приміток, ми також пішли шляхом європейської практики – розроблення додаткових Технічних умов України, якими встановлюються вимоги до класифікації тих видів лісопродукції, що не регламентовані пакетами EN та ТУ, якими конкретизуються вимоги до класифікації різних груп лісопродукції», - зазначила Наталія Марченко.

За її словами, із переходом на систему європейської стандартизації лісопродукції знімуться питання й надлишковий контроль за реалізацією деревини і продукції з неї з боку цілої низки контрольних органів країни, які через недоліки у системі стандартизації мали претензії до лісгоспів та деревообробних підприємств.

Зазначимо, що перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.

Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.

 

Прес-служба Держлісагентства

 

 

З початку року збільшена відповідальність за незаконну вирубку лісу та подальший його експорт 03.01.2019

 

З 1 січня 2019 року вступили в дію нові підвищені штрафи за незаконну рубку і знищення лісових культур та молодняка.

Відовідні зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», вносяться до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів».

Наприклад, незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, - тягнутиме за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти (255 грн) до тридцяти (510 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти п’яти (1275 грн) до ста п’ятдесяти (2550 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з перелічених вище порушень, - штраф на громадян від тридцяти (510 грн) до шістдесяти (1020 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьохсот (5100 грн)  до шестисот (10200 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також вводиться кримінальна відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України.

Такі незаконні дії каратимуться позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Якщо особа вчинить такі протизаконні дії знову або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням влади чи службового становища, або у великому розмірі – каратиметься позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Якщо ж такі незаконні дії вчинятимуться організованою групою чи в особливо великому розмірі – каратиметься позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Окрім того, кримінальна відповідальність у разі заподіяння істотної шкоди* підвищуватиметься і за незаконну порубку або незаконне перевезення, зберігання та збут лісу. За такі незаконні дії штраф становитиме від тисячі (17000 грн) до тисячі п’ятисот (25500 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

У разі, якщо такі незаконні дії будуть вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах – вони каратимуться штрафом від тисячі п’ятисот (25500 грн) до двох тисяч (34000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Якщо незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання та збут лісу спричинили тяжкі наслідки** – каратимуться позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

Також Законом встановлюється обмеження внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених у розмірі 25 мільйонів кубічних метрів на рік.

 

Примітка.

*Істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

**Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у п’ять тисяч і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

Прес-служба Держлісагентства

 

 

У 2018 році відтворено майже 44 тисячі гектарів лісів 02.01.2019

 

Основним завданням лісівників є вирощування та відтворення лісів.

Відповідно до законодавства, надається два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для висаджування лісу або сприянню його природному поновленню.

Зазвичай, лісівники проводять відтворення лісу вже на наступний після рубки рік, а інколи, якщо є всі умови, і того ж року. Найбільш сприятливі погодні умови для відтворення лісів – навесні та восени.

Таким чином, відтворення лісів у 2018 році відбувалося, у переважній більшості, на місцях суцільних зрубів 2017 року.

Варто звернути увагу на те, що у 2017 році відбулося значне зменшення площі зрубів від суцільних рубок під час заготівлі деревини. Таке зменшення обумовлено Санітарними правилами в лісах України, якими і було передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.

У 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тисяч гектарів. У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тисяч гектарів (створено нових лісів – 1,9 тис. га)*.

Обсяги відтворення лісів за останні п’ять років склали 251 тис. гектарів, що на 11% більше за площу суцільних зрубів (227 тис. га).

 

 

Окрім того, повідомляємо, що за розрахунками науковців існує тенденція до збільшення площі стиглих і перестійних насаджень. У зв’язку з чим, в майбутньому можливе об’єктивне збільшення норми заготівлі деревини. Тому питання щодо її організації та методів дуже актуальне.

Держлісагентство ініціювало перехід від, так би мовити, традиційних (суцільнолісосічних) способів заготівлі деревини, які в нас існували з радянського часу, до європейських. Йдеться про перехід від суцільних до поступових і вибіркових систем заготівлі деревини.

В останні роки у Карпатському регіоні поступові та вибіркові системи рубок більш широко застосовуються, і складають близько 60% за площею і 47% за запасом.

Застосування вибіркових систем рубок це європейська практика, яку необхідно впроваджувати в Україні.

Впровадження у лісогосподарську практику вибіркових та поступових систем рубок із удосконаленими технологіями лісозаготівель сприяє формуванню природних лісів, підвищенню їхньої стійкості та забезпечує постійне функціонування лісів, а також більш ефективне використання лісових ресурсів.

 

*Дані наведені по лісам, підпорядкованим Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України).

 

Прес-служба Держлісагентства

 

 

Привітання

 

 

Ялинкови Новорічний ранок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 29 грудня у зимову казку напередодні поринули  дітлахи працівників Чорноліського лісгоспу у Кіровоградському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім.. М.Л. Кропивницького провели традиційне свято з мультяшними  героями та Святим Миколаєм. Діти водили хороводи навколо ялинки, співали пісні, читали вірші. 

Дiти мали змогу поспiлкуватися з казковими героями, зокрема  i Святим Миколаєм. Далi всiм учасникам свята подарували виставу "Новорічні пригоди Короля Дроздоборода".

Безмежне задоволення, маса позитивних емоцій з таким настроєм зустрічаємо

 

НОВИЙ 2019 РІК.

 

 

Привітання Володимира Бондаря з Новим 2019 роком

 

 

 

Шановні колеги, лісівники!

Щиро вітаю всіх працівників лісового та мисливського господарства з прийдешніми святами – Новим 2019 роком!

Рік, що минає, був непростим, але маємо тверде переконання, що у нас вистачить натхнення та сили волі, щоб подолати всі труднощі.

Наша сила – у єдності! Наша велика лісівнича родина завжди славилася взаємодопомогою та підтримкою один одного. І в новому році ми маємо всі шанси стати ще сильнішими.

Упевнений, нам вистачить мудрості здійснити все задумане, щоб прийдешній рік став роком перемог для блага вільної та Незалежної України.

Нехай у новому році результати нашої щоденної й невтомної праці стануть надійним фундаментом для розвитку лісової та мисливської галузей. Адже будь-які досягнення можливі, якщо до них щиро прагнути, відчуваючи плече підтримки однодумців, колег і друзів.

Бажаю, щоб у новому році до кожної родини прийшли добробут, щастя, любов та віра у світле майбутнє!

З Новим 2019 роком! Щасливих свят!

 

З повагою,

заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України                                        Володимир БОНДАР

 

 

 

 

Відбулося засідання колегії Держлісагентства 28.12.2018

 

27 грудня 2018 року відбулося засідання розширеної колегії Держлісагентства. Порядок денний був суголосний задачам, які вирішувала країна у цьому році, щодо ефективного протистояння збройній російській агресії: «Про стан військового обліку і бронювання військовозобов’язаних та призовників лісової галузі».

Введення воєнного стану на місяць в Україні мало, попри інші, й таку ціль – виявити недоліки в нормативних документах, які стосуються організації мобілізації на випадок війни. Доповідач, завідувач сектору мобілізаційної роботи Ігор Перетятко, ознайомив присутніх про результати роботи по темі, озвученій в порядку денному – повідомив, що заплановані у 2018 році заходи, в цілому, виконані. Налагоджена співпраця з військовими комісаріатами, ведеться відповідна документація з обліку військовозобов’язаних та призовників.

Головуючий на колегії заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар звернув увагу на необхідності більшого контролю керівниками підприємств за веденням військового обліку, адже ця робота – державного рівня та важливості.

Зауваження очільника лісової галузі щодо другого питання про затвердженню правил носіння повсякденного форменного одягу (доповідач – начальник відділу охорони і захисту лісу Ігор Будзінський), стосувалися того, що  в новій формі треба позбутися «пафосу та напівмахновщини» – погони мають бути скромніші, а то й зовсім від них відмовитися, різні регіональні придумки замінити єдиною галузевою уніфікацією.

 

 

 

Начальник Київського обласного та по місту Києву УЛМГ Олексій Бойко, у своєму виступі сказав, що співробітниками його підрозділу була зібрана інформація про майже 300 сімей, чоловіки-лісівники яких брали участь або загинули під час бойових дій на Сході України. У переддень новорічних свят лісівники Київщини відвідали усіх – принесли подарунки, привітали та мали щирі розмови.

Заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар нагадав, що дисципліна та людяність – чинники, які  є характерними для лісової галузі. Так має бути і в новому році.

Вы здесь: Home
06 $o[ 'force_show_code' ] = true; 07 $sape = new SAPE_client( $o ); 08 09 echo $sape->return_links(); 10 ?>