Ліс – дитя землі

27413, Кіровоградська область Знам’янський район с. Богданівка вул. Київське шосе, 1, email: chernoles@ukr.net

З 1 квітня - настає «сезон тиші» у лісах Чорнолісся


     З метою здійснення охорони середовищ існування, умов розмноження та шляхів міграції диких тварин та лісових птахів у лісових масивах Чорноліського лісгоспу, у період з 1 квітня по 15 червня триватиме період тиші.
У цей час, відповідно до ст. 39 Закону України “Про тваринний світ”, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах).
Підприємства, установи, організації і громадяни при здійсненні будь-якої діяльності, що впливає або може вплинути на стан тваринного світу, зобов’язані забезпечувати охорону середовищ існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин.
Чорноліське лісове господарство закликає всіх суб’єктів господарювання та мешканців Знам’янщини до неухильного дотримання закону та дбайливого ставлення до тваринного світу Чорнолісся!

 

 

Знам’янка-Херсонщина: історія створення національного парку, яка може повторитись?

27.03.2018

Масштаби проблеми створення національних парків в усій Україні дуже великі, і для того, щоб її зрозуміти, треба заглиблюватись у тему. Великі надбудови підпорядкованості на рівні агенцій, управлінь, лісництв, міністерств екології існують, але все це в площині практики не множиться на два і не стає від того краще. Лісгоспи руйнуються, а національні парки не стають такими, які б викликали гордість. Ідея створення національного парку на теренах Кіровоградщини (основі Чорноліського та Олександрівського лісгопів) зараз всіляко пропагується, має різні вектори і думки екологів, науковців, лісників. Своєю історією створення національного парку на Херсонщині з нами ділиться сьогодні природозахисниця, яка в минулому  мала чималий досвід роботи серед лісників Херсонщини  Оксана Колодяжна. 

 

Довідково: Національний природний парк «Нижньодніпровський» — природоохоронна територія у Херсонській області, створена 24 листопада 2015 року.

Розташований на території БериславськогоБілозерськогоГолопристанського та Олешківського районів, міст Херсона та Нової Каховки.

До території національного природного парку «Нижньодніпровський» погоджено в установленому порядку включення 80177,80 гектара земель державної власності, а саме: 14479,80 гектара земель державної власності, які надаються національному природному парку в постійне користування, у тому числі з вилученням у землекористувачів, згідно з додатком 1, та 65698,00 гектарів земель державної власності, які включаються до території національного природного парку без надання йому в постійне користування.

 Розповідає природозахисниця  Оксана Колодяжна: «Закон не працює, дуже важка процедура переходу від лісових господарств до національних парків. Це все тільки на папері. Лісники завжди заперечують проти того, щоб у них забирали їх же хліб. Але є ще багато факторів, які неоднозначні. Серед них – вилучення земель, втрачається територія і підприємство втрачає кошти. У нашому підприємстві ДП «Херсонське лісницьке господарство»  2015 року створили національний  природний парк Нижньодніпровський, але до цього часу вже три роки він фактично існує на папері, підприємство зруйноване, бо 85% його володінь відійшло до нацпарку, не здійснюються відповідно і рубки, немає достатнього фінансування. Що ж є з іншого боку  - навколо національного парку є адміністрація і все, яка теж недофінансована у своїй діяльності, також немає і людей, які б охороняли парк, вели постійне патрулювання. Вже б мали все давно передати, але ще ніхто не починав цього процесу. Лісгосп як підприємство теж не закрите, бо вилучили не всі землі, а тільки 14 тис. га, а лишилось ще 13 тис. Підприємство теж, можна сказати, зараз «жевріє», а адміністрація національного парку  не має повноцінної діяльності. Особливо гостро це відчувається, коли влітку горять плавні, а по факту гасити їх нікому. До цих пір не з’ясовано заповідність, немає чіткого розподілу, де ж саме заповідна, а де господарська частини. Як функціонує все це?»

Щодо заказників на території ДП ««Херсонське лісницьке господарство»   Оксана Колодяжна додає: «У нас на території було 6 об’єктів природо-заповідного фонду, серед них поселення бобрів, два поселення змій. Ніколи на цих територіях не проводились рубки, для лісгоспу це дуже не вигідно, адже екологічні служби просто не дозволили б це зробити, тому ці території дуже захаращені.»

Крім того на Херсонщині віднедавна існує ще одна ідея - створити регіональний ландшафтний парк «Гілея», відповідно до наукового обґрунтування створення Регіонального ландшафтного парку (РЛП).

Регіональні ландшафтні (пейзажні) парки (РЛП) — окрема категорія територій і об’єктів природно-заповідного фонду. Регіональний ландшафтний парк підкреслює природну своєрідність регіону, а також вказує на регіональний характер джерел фінансування діяльності РЛП.  Загальна площа такого ландшафтного парку орієнтовно 85 тис. га, а це відповідно окремі юридичні особи, підприємства: Великокопанівське лісомисливське господарство; Голопристанське лісомисливське господарство; Цюрупинське лісомисливське господарство; Збур’ївське лісомисливське господарство та Корсунське лісництво Каховського лісового господарства без вилучення земель у користувачів.

 Спеціальні адміністрації здійснюють управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду відповідно до положень про території та об’єкти природно-заповідного фонду і проектів організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Тепер виникає ще питання: якщо управління здійснюють адміністрації, які будуть фінансуватися за рахунок обласного та/ або місцевих бюджетів, то що на цій же території буде робити персонал лісомисливських господарств, на які покладено обов’язки лісової охорони та відродження лісу?

Нині в  Україні виділено одинадцять категорій заповідних територій та об’єктів. Серед них є ті, що мають місцеве, регіональне, загальнодержавне, а також і міжнародне значення. Кожний об’єкт виконує різні функції, але основним завданням є збереження та охорона природи. Звичайно, на багатьох „заповідних землях” дозволяється туристична та рекреаційна діяльність.


Національні природні парки, як і природні заповідники, мають загальнодержавне значення. Вони виконують багато функцій. У них охороняється природа, і в той же час ведеться організована рекреаційна, туристична та оздоровча діяльність. Крім цього, національні парки грають важливу роль у культурно-освітніх процесах та науковій діяльності. Територія поділена на частини – зони. Найголовніша із них – заповідна, призначена для охорони та збереження природи. Ще є зона регульованої рекреації, де може відбуватися короткочасний відпочинок та оздоровча, а також туристична та екоосвітня діяльність. Тут забороняються вирубки лісу (дозволяються лише санітарні), промислове рибальство та полювання. Любительське рибальство та мисливство дозволяється у певні терміни, визначені законодавством. Третьою зоною є зона стаціонарної рекреації, де розміщуються готелі, кемпінги, мотелі та інше. У господарській зоні знаходяться населені пункти, а також ведеться господарська діяльність, зокрема і та, яка є необхідною для діяльності парку.

Будь-яка господарська діяльність у межах національного природного парку не має шкодити збереженню природних комплексів та рекреаційнійним цінностям парку, але враховуючи всі ці фактори слід тільки розробити чітко прописані дії, які б дозволяли запроваджувати свторення національних парків практично, адже природа Кіровоградщини, як і Херсонщини унікальна, а недбале ставлення до неї може завдати їй непоправної шкоди.

На досвіді Херсонщини ми можемо бачити таку картину: створення національного парку на території діючого державного лісгоспу призвело до безвладдя, безгосподарності, відсутності охорони, відсутності відновлення та догляду, законного і дбайливого користування єдиним відновлюваним природним ресурсом – нашими лісами. Чи приведе досвід Кіровоградщини до такого ж результату -  ми не знаємо, але на даний час практика створення національних парків лісам лише шкодить.

 

Оксана Войчишина

джерело:

http://komora.info/podiji/3996-znam-yanka-khersonshchina-istoriya-stvorennya-natsionalnogo-parku-yaka-mozhe-povtoritis

 

 

Доктор сільськогосподарських наук про випалювання сухої трави: «Так роблять лише ледачі господарі»

     

      Щорічно, після танення снігу із настанням  сонячної сухої погоди навесні та після збору врожаїв на сільгоспугіддях, лісівники починають гасити чужі вогнища, щоб зберегти ліси від пожеж. Масштаби безвідповідального випалювання минулорічного травостою  – шалені. Такі дії горе-фермерів спричинюють забруднення атмосферного повітря, знищення рослинного і тваринного світу, поширення вогню  в лісові масиви. Задимленість є причиною ряду автокатастроф, а вийшовший з під контролю вогонь нищить будівлі, залишаючи мешканців без житла.
      Навіщо люди підпалюють суху траву? Існує кілька «мотивацій»: хтось думає, що торішня трава не смакуватиме худобі, тому її варто спалити. Інші ж вважають, що зола, яка утворилася внаслідок спалювання трави, слугуватиме добривом для землі.
Фахівці у галузі сільського господарства розповіли, яку шкоду завдає ґрунту спалювання сухої трави.

     

      Відповідні міфи розвіяли викладачі Полтавської державної аграрної академії. Старший викладач кафедри екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування ПДАА Сергій Пономаренко зазначив, що палити суху траву ні в якому разі не можна:
«З точки зору агрономії, випалювання трави завдає невиправної шкоди ґрунтовій біоті – системі мікроорганізмів, які живуть у ґрунті. Саме ґрунтова біота є інструментом, що створює родючість, переробляє органіку і робить багато корисного»
З приводу «користі» попелу викладач висловився так:
«А те, що там залишається зола, я не знаю, яке порівняння привести. Менделєєв колись говорив, що спалювати нафту – це все одно, що топити піч асигнаціями.
     А от доктор сільськогосподарських наук, професор, перший проректор ПДДА Павло Писаренко вважає, що спалюють траву лише ледачі господарі.

     

     «Цього не треба робити взагалі. Хто так каже – це тільки ледачі, які не хочуть вибрати суху траву. «Стара» трава не буде заважати. Її потрібно просто скошувати, для того щоб потім не палити. Це тільки ледачі господарі так роблять»
Нагадаймо, за спалювання трави існує адміністративне покарання.  Згідно зі статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за самовільне спалювання рослинних решток на громадян накладається штраф в сумі від 170 до 340 грн, а на посадових осіб - від 850 до 1190 гривень. Якщо підпалюється трава в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, то громадяни мають заплатити від 340 до 680 грн, а посадові особи - від 1190 до 1700 грн.

     

     Лісівники Знам’янщини закликають керівників сільськогосподарських підприємств, громадськість Знам’янщини відмовитись від випалювання трави та трав’яних решток на полях і біля помешкань. Невідомо чим це все може закінчитись.
 Вашими руками можуть бути знищені гектари лісових насаджень, десятки диких тварин, птахів, комах, рослин.
Спалювання трави це не пустощі, це злочин.
І нехай кожний, чия рука з запаленим сірником тягнеться до сухотрав’я досконало розгляне фотоматеріал, поданий нижче і прийме рішення загасити сірник чи продовжувати тягнути руку до землі.

Відбулося засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій

     

    Керівник апарату районної державної адміністрації Олена Слюсаренко 22 березня провела засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
На розгляд комісії, серед ряду важливих питань, було винесене питання про заходи щодо забезпечення протидії масовим лісовим пожежам.
    В роботі комісії прийняв участь головний лісничий ДП «Чорноліський лісгосп» Олег Яценко. В своїй доповіді головний лісничий доповів про діяльність підприємства з запобігання виникнення надзвичайних ситуацій на підприємстві та спільні заходи з рятівниками з питань патрулювання лісових масивів підприємства у 2017 році та плани заходів на 2018 рік. Доповідач ще раз наголосив, що актуальним залишається питання недотримання протипожежних заходів фермерськими господарствами та користувачами пасовищ, що прилягають до лісових масивів лісгоспу і є неабиякою  загрозою для лісових насаджень.  Співдоповідач з питання протидії виникнення лісових пожеж начальник Міськрайонного відділу Управління ДСНС України в області Ларіонов В.С. нагадав про адміністративну відповідальність за спалювання сільськогосподарських залишків та сухотрав’я на полях та пасовищах та повідомив про розроблений та затверджений план спільних заходів з протидії виникнення лісових пожеж і подальшу співпрацю з лісогосподарським підприємством.


За результатами розгляду даного питання було прийняте зважене рішення.

 

 

 

Поговоримо про санітарний стан лісових насаджень Чорноліського лісгоспу

 
     
 

Останнім часом погіршився санітарний стан лісів у різних регіонах України, що пов’язане зі змінами клімату та антропогенним впливом (рекреацією, пожежами, тощо). Змінилися ареали шкідливих комах і збудників хвороб лісу, змістилися терміни їхнього розвитку, сприйнятливість дерев до пошкоджень. Деякі види, які раніше розмножувалися на мертвій деревині, тепер уражують також життєздатні дерева, деякі види змінили свій природний ареал та завоювали нові території. 

   
     
     

Ще п’ять років тому про нову хворобу ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.) ми могли дізнатися лише з інтернет-ресурсів. Історія виникнення невиліковної хвороби ясена починається, за твердженнями ряду науковців, з литовського міста Каунас. На початку 90-х в Литві розпочали масове озеленення населених пунктів. Враховуючи те, що ясен добре культивується у міських парках, місто закупило велику партію саджанців у Китаї.   Як виявилося згодом, саме молоді ясеневі саджанці стали причиною занесення нової хвороби ясена в Європу з Азії. Саме там, у місті Каунас, на початку 90-их працівники міського парку вперше запримітили раптове всихання ясенів.

Хвороба стала стрімко поширюватися європейськими широтами і буквально за 10 років охопила всю Європу.

     
     
     

В 1994-1996 роках професор академії Кракова (Польща) Т.Ковальський вперше описує новий інвазійний вид Chalara Fraxinea та визначає, що він є анаморфною (нестатевою) стадією гриба. Офіційно назва хвороби звучить як Chalara fraxinea T. Kowalski (2006) (Thielaviopsis fraxinea) – рак халаровий, або ж побутує ще така назва, як бактеріальний рак ясена. (Нещодавно уточнено назву виду гриба – Hymenoscyphus fraxineus (T. Kowalski) Baral, Queloz & Hosoya.). Гриб внесено у 2007 році у «тривожні списки» EPPO (Європейська та Середземноморська організація захисту рослин) та NAPPO (Північноамериканська організація захисту рослин). Гриб походить із Японії, де мало пошкоджує місцеві види ясена. 

     
     
     

2010 року про хворобу ясена заговорили й українські лісопатологи, а 2015 року наявність цієї хвороби дослідили і в Чорноліському лісгоспі: спершу у Чутянському і Дмитрівському лісництвах  та  на території лісового заказника загальнодержавного значення «Чорноліський» Богданівського лісництва. Згодом хворобу виявили і в лісових насадженнях Знам’янського лісництва. Індекс санітарного стану насаджень збільшився. Серед причин відпаду ясена – пошкодження лубоїдами, ураження опеньком, некрози, бактеріальний рак тощо.

     
     
     

Яким чином можна визначити те, що доросле дерево хворе? Інвазійний гриб потрапляє у ясеневі насадження, починаючи з листкової пластини, далі він проторює собі дорогу до черешка, поширюючись у тоненькі гілки, згодом у більші, скелетні гілки, закупорюючи судини, спричиняє в’янення, некрози, рак, знебарвлення деревини, гнилизну. Жоден інший гриб не спричиняє такого кола симптомів у різних тканинах рослин. Інвазійного гриба бачити, як кажуть, на око, неможливо, і в тому, за словами науковців, є біда, адже рак живе всередині, у тканинах дерева. Водночас можна спостерігати, що дерево ослаблене, якщо внизу воно вже уражене опеньком, а гілки в кроні дерева всихають.

     
     
     

Ослаблені хворобами ясеневі насадження заселяються вторинними шкідниками листогризучими комахами. Останнім часом зросло поширення шпанської мушки та ясенових пильщиків, які пошкоджували дерева майже на 100 %,  особливо у міських насадженнях і на узбіччях лісових масивів. Мешканці м. Знам’янка пам’ятають минулорічну весняну атаку «зелених листожерів» у міському парку та лісовому масиві Знам’янського лісництва, що прилягає до міської смуги. Після пошкодження крон навесні 2017 року дерева відновили стан, але залишилося багато відмерлих гілок. На таких деревах вже восени того ж 2017 року виявлено симптоми відмирання ясена:   некрози на пагонах, знебарвлення деревини, передчасне опадання листя, що призводить до масового всихання і відмирання цілих груп дерев ясена звичайного.

     
     
     

 Хворобами вражаються не лише ясеневі насадження. Потерпають від хвороб дуби, вражені поперечним раком дуба і стовбуровими гнилями, в результаті чого ми відстежуємо на стовбурах плодові тіла трутовиків. Останнім часом спостерігається масове всихання граба звичайного через різке зниження рівня залягання грунтових вод та підвищення температурного режиму у вегетаційний період.

     
     
     

Зважаючи на доволі поважний вік насаджень Чорноліського лісгоспу через зміну кліматичних умов та природного старіння дерев, в результаті чого знижується стійкість насаджень до враження хворобами та шкідниками, відстежується щорічне збільшення площ осередків шкідників і хвороб у насадженнях.

     
     
     

Так, лише протягом 2017 року різними господарськими заходами ліквідовано осередків хвороб на площі 299 га та виявлено нових на площі 928 га. Загальна кількість насаджень вражених хворобами складає 11922 га, з них 3000 га – ясеневі насадження. Крім того, ослаблені хворобами насадження заселяються вторинними шкідниками. В результаті лісопатологічних обстежень 2016-2017 року встановлено часткове затухання осередків шкідників на площі 1540 га, що є результатом спланованої діяльності лісівників підприємства з приводу біологічних заходів боротьби  з шкідниками та хворобами. Та навесні 2017 року зафіксовано новий осередок чорного ясеневого пильщика (шкідника, якого раніше в лісових масивах Чорного лісу не було) в Знам’янському лісницві на площі 165 га. Загальна площа осередків шкідників у лісових масивах лісгоспу становить 924 га, це саме та площа насаджень, яка конче потребує проведення санітарних лісогосподарських заходів. В іншому випадку ці насадження приречені на повне відмирання.

     
     
     

 Зважаючи на те, що в наших природно-кліматичних умовах природне поновлення головної породи (дуб, ясен) практично неможливе – прогноз щодо якості майбутніх насаджень сумнівний: головні породи будуть замінені супутніми породами такими як граб, липа, клени та чагарниками (вони мають природну можливість рости під шатами дорослих дерев), що не мають особливої цінності. Вирішити цю проблему можуть лише інтенсивні лісогосподарські заходи по лісовідтворенню, тобто створенню штучних насаджень на зрубах та якісний догляд за новоствореними лісовими культурами та молодими насадженнями.

     
     
     

Доступних і дешевих ліків проти хвороб дерев немає. Застосування фунгіцидів і стимуляторів росту економічно ефективне лише у розсадниках. Тому ми можемо, нажаль, вживати лише радикальні заходи з підвищення стійкості лісів, шляхом проведення санітарних рубок,   вибираючи у насадженнях ослаблені, хворі та сухостійні дерева,   зменшуючи ризики  розповсюдження інфекцій і пошкодження комахами та хворобами здорових дерев. Щоб вжити вчасні й вірні заходи, слід вірно визначити види шкідників чи хвороб, з’ясувати особливості їх розвитку, вимог до субстрату та екологічних умов. З цією метою лісова охорона самостійно проводить окомірні обстеження насаджень на факт виявлення осередків шкідників та хвороб, крім того, лісгосп щорічно двічі на рік запрошує для обстеження насаджень фахівців лісопатологів, які дають фахові рекомендації стосовно шляхів боротьби з патогенними осередками. Щорічно направляє на аналіз біоматеріал, з метою виявлення яйцекладок шкідників, та прогнозування розмірів пошкоджень та планування заходів з боротьби з шкідниками.

     
     
     

Нажаль, зі змінами умов проведення санітарних заходів, лісівники втрачають дорогоцінний час на отримання дозволів щодо проведення лісогосподарських заходів по боротьбі з хворобами та шкідниками, формуванню та оздоровленню лісових насаджень, в результаті чого деревина, яка б могла стати джерелом надходження прибутків, наповнення державної казни шляхом надходження податків, спрямованих на сплату пенсій та заробітних плат бюджетних установ, псується під дією стовбурових грибкових хвороб та шкідників, гниє під природним  і кліматичним впливом, втрачаючи свою цінність. 

     
     
     

Довідково інформуємо, що середній вік ясеневих насаджень на території Чорноліському лісгоспу становить 80-100 років, а дубових – на значних площах, сягають далеко за 120-150 років. Разом з цим, вік, у якому достигають ці насадження та є найбільш якісними відповідно становлять 80 та 120 років.

     
     
     

Нині, громадськість б’є на сполох, ніби то лісівники нищать насадження. Приведемо, для роз’яснення наступні дані: щорічно на 1 га вкритих лісом земель Чорноліського лісгоспу приростає 3,6 кубометри деревини, це відповідно,   60 тисяч кубічних метрів у розрізі підприємства в цілому щороку. Протягом 2017 року, в результаті проведення заходів з формування і оздоровлення лісів підприємством заготовлено 30 тисяч кубічних метрів  деревини. Як правило це деревина отримана  від (сухостійні, вражені стовбуровими гнилями та грибами, пошкоджені стовбуровими шкідниками, вітровали та буреломи). Даний ресурс  реалізується споживачам у вигляді круглого лісу та дров’яної деревини для опалення помешкань, решта переробляється на підприємстві в цехах переробки низькосортної деревини.

 То ж, чи є це виснажливим лісокористуванням чи ні?

Одначе, підприємство постійно дбає про раціональне використання заготовленої деревини. Якщо раніше неліквідна продукція (гілки та хворости) спалювались на лісосіках, то нині ця продукція використовуються в повному обсязі, шляхом перебивання її на тріску, яка використовується для опалення соціальних закладів області.

     
     
     

Крім того, всі зруби заліснюються в рік рубки або на наступний рік. Новостворені лісові культури доглядаються протягом 6-7 років і лише потім переводяться у вкриту лісовою рослинністю землю. Процес вирощування насаджень довгий і кропіткий, потребує величезних капіталовкладень і тяжкої праці. Але без рубання стиглого і перестиглого лісу і посадки на місці зрубів молодих саджанців ліси приречені на загибель.

     
     
     

Підприємство завжди відкрите для діалогу з громадськістю і готове надати будь яку інформацію щодо діяльності. Тому і звертається з проханням до всіх охочих поговорити про ліс: не треба безпідставно звинувачувати лісівників у злочинних діях. Адже кожний господар і господиня вдома дбайливо і економно використовують свої сімейні ресурси, дбайливо ставляться до свого майна, фінансів і т.д. Так і ми, лісівники, дбаємо про ліс, вчасно збираємо вирощений урожай та висаджуємо і висіваємо новий, щоб ним користувались наші діти, внуки і правнуки. Так робили наші діди-прадіди, так робимо й ми. Якщо хочете вкласти й свій внесок у створення нових насаджень – приходьте до нас на лісокультурну кампанію та Всеукраїнську акцію «Майбутнє лісу у твоїх руках» радо зустрінемо вас та приймемо вашу допомогу. Адже мудрі кажуть, що кожний справжній господар за своє життя має посадити дерево,збудувати дім та виростити гарних дітей!

 

Матеріал підготувала інженер О. Кирпа

 

 

Лелек зігріє людська доброта і небайдужість

 

Аномальна весна цього року внесла корективи в діяльність українців. Нині наша допомога потрібна птахам, які повертаються з далеких теплих країв, де вони переживали зимові часи. Вже повертаються дикі гусі, лебеді, журавлі, лелеки і інші перелітні птахи. Виснажених тривалим перельотом птахів Україна зустріла суворою негодою.

Поспішали у теплу весну – а потрапили у люту зиму з морозами і глибоким снігом. Зараз негода застала птахів у західній та центральній Україні.
Лелекам сутужно. Зараз небайдужі люди, підприємці, волонтери борються за життя лелек на Закарпатті, Львівщині, Івано-Франківщині, Черкащині.

 Як допомогти лелекам? На це питання дає відповідь професійний орнітолог, кандидат біологічних наук  Віталій Грищенко.

 Ось деякі з них:

 Зараз міграція практично припинилася. Лелеки або відкочовують назад, або намагаються “перезимувати” негоду в більш-менш сприятливих місцях. Ситуація для птахів досить кепська, але й надміру драматизувати її не слід.

Перш за все, не спішіть їх ловити й тягнути додому. У такому випадку до всіх негараздів додається ще й стрес. Ці птахи цілком здатні пережити кілька днів морозів (зима, зрештою, повернулася не на місяць), аби була їжа.

Забирати лелек варто лише в тому разі, якщо їм зовсім непереливки - птахи не можуть злетіти, зовсім ослабли і т.п. Якщо ж вони почувають себе більш-менш нормально, краще їх не чіпати, а обмежитися підгодівлею. Піймати здорового птаха нелегко, а от коли його ганятимуть туди-сюди, здоров'я в нього не добавиться... Зараз мережею гуляє чимало рекомендацій, як організувати підгодівлю.

Хочу звернути лише увагу, що лелеки ковтають їжу цілком. То ж якщо ви викладаєте їм рибу, вона повинна бути дрібною, велику слід порізати чи порубати. Кілограмового карася (тим більше замерзлого) лелека просто не здолає. Найлегше організувати ефективну підгодівлю свіжою чи мороженою (несолоною!) рибою та м'ясними відходами (наприклад, курячими шийками - недорого і є практично скрізь).

Добре б було організувати для них майданчики встелені соломою, сіном чи тирсою.

Нині прилетіли лише самці, бо саме вони, до прильоту самок облаштовують гнізда для майбутнього потомства. Самки мігруватимуть лише через 1-2 тижні.

Працівникі Чорноліського лісгоспу звертаються до всіх небайдужих людей: будьте готові допомогти, пильнуйте наших бузьків. Раптом, якщо виявите десь бідолах, які страждають від недоїдання і холоду, повідомляйте нам за телефоном 7-50-23. Не скупіться і підгодуйте їх. Адже лелеки це символ нашої країни. Як ми без них?

Відзначили Міжнародний день лісу

 
     
 

    Працівники Чорноліського лісгоспу жодного року не залишали без уваги день шанування і поваги до лісу. Крім своєї роботи, яка щоденно присвячена лише лісу, лісівники щорічно 21 березня проводять заходи з відзначення Міжнародного дня лісу. В минулому році ми озеленяли прилеглі до адмінприміщень лісгоспу території. Цього року погодні умови не дозволяють зробити якісь фізичні роботи, тому адміністрація лісгоспу вирішила провести просвітницькі заходи у навчальних закладах та шкільних лісництвах, підпорядкованих лісгоспу.

 
     
 

Так, 21 березня відкриті уроки з лісової тематики провели у Богданівських загальноосвітніх школах. Помічник лісничого Богданівського лісництва Тетяна Мережана розповіла учням про історію заснування цього «свята лісу», провела бесіду з учнями про охорону Червонокнижної і рідкісної флори і фауни на теренах Чорноліського лісгоспу, особливу увагу приділила охороні первоцвітів: рясту, тюльпанів дібрівного і двоквіткового, ведмежої цибулі, любки та ін.

 
     
 

 

Учні із захватом слухали про Червонокнижних крилатих хижаків, які мешкають у Чорному лісі.

Шкода, що зустрічі були обмежені академічною годиною, інакше діалоги б велися значно довше, бо все що відбувається в лісі дуже цікаве для наших молодших лісолюбів.

 

 

 

Як Україна впроваджує міжнародні стандарти ведення лісового господарства

посилання:

https://www.youtube.com/watch?v=s-QODoI_HhQ

 

 

Всесвітній фонд природи (WWF) пропонує долучитися до кампанії Година Землі 2018

 

    24 березня 2018 року о 20.30 люди в усьому світі на одну годину вимкнуть світло, щоб показати необхідність об’єднаних дій для збереження природи нашої планети. 

Всесвітню кампанію Година Землі започатковано 2007 року в Австралії, щоб привернути увагу до проблеми зміни клімату. У 2008 році ця успішна акція поширилася світом. Україна приєдналася до всесвітньої кампанії у 2009 році.

Години Землі-2017 мала безпрецедентний успіх – до неї приєдналися більше 7000 міст у 187 країнах світу, в Україні долучилися понад 50 міст та містечок.

Цього року, окрім символічного вимкнення світла на 60 хвилин, кампанія наголошує на необхідності щоденних дій кожного громадянина у сфері енергоефективності, збереження навколишнього середовища, ощадливого використання природних ресурсів задля подолання проблеми змін клімату і досягнення гармонії з природою.

Акція проводиться з ініціативи Всесвітнього фонду природи (WWF).

 

 

 

Зустрічали птахів

 

      Ми вже звітували про роботу лісівників Богданівського лісництва та учнівського лісництва «Чорний ліс» щодо виготовлення і розвішування нових шпаківень для лісових птахів.

Сьогодні, 20 березня, лісова охорона Знам’янського лісництва залучили до участі в акції по розвішуванню шпаківень учнівське лісництво «Зелений дивосвіт». Згуртованою працею різні покоління лісолюбів показали громадськості здатність допомагати лісовим мешканцям та сприяти збільшенню кількості пернатих у лісових масивах Чорноліського лісгоспу.

Як Україна впроваджує міжнародні стандарти ведення лісового господарства

 

21 березня о 12.00 відбудеться прес-конференція на тему: «Як Україна впроваджує міжнародні стандарти ведення лісового господарства»  (Зала 1).

Організатори: Національне представництво Лісовjї сертифікації; Державне агентство лісових ресурсів України

Учасники: Павло Кравець - директор Національного представництва Лісова сертифікація в Україні; Володимир Бондар - заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України.

Коротко. Захід відбудеться з нагоди Міжнародного дня лісів та підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Держлісагентством України і Лісова сертифікація в Україні. Спікери прес-конференції розкажуть про стан лісового господарства України, міжнародну сертифікацію лісів та Всеукраїнську акцію «Майбутнє лісу у твоїх руках». 

Акредитація ЗМІ за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/1LYFWghu1QRMxEpFTWcZ-aRBarbUw5wnP35ZVZfX9yJo/edit#responses

Адреса «Укрінформу»: вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. «Театральна»)

Контактні телефони: (044)  299-03-32, 299-05-01

Вхід за службовими посвідченнями та картками НСЖУ.

 

 

 

Охорона лісу – головне завдання лісівників.

 

    У Богданівському лісництві Чорноліського лісгоспу провели навчання з лісовою охороною лісництва та перевірку знань з питань дотримання лісового законодавства, правил оформлення відповідної документації у випадку виявлення факту порушення лісового   законодавства. Майстрам лісу також нагадали про важливість дотримання правил безпеки життєдіяльності під час патрулювання лісових масивів та методи виходу з нештатних ситуацій, які можуть виникати під час виконання покладених на лісову охорону посадових обов’язків.

Розвішували шпаківні

   

Важко уявити хоч 1 гектар лісу в якому немає жодної пташки. Щорічно лісівники виготовляють і розвішують в лісових масивах Чорноліського лісгоспу шпаківні та проводять ремонт раніше розвішених. Цю кропітку роботу допомагають вчасно виконувати вихованці учнівських лісництв. Нинішньої весни традиції спільних заходів щодо зустрічі птахів не порушували. 15 березня у заказнику загальнодержавного значення «Чорноліський» біля озера Берестувате вихованці учнівського лісництва «Чорний ліс», спільно з лісовою охороною Богданівського лісництва розвішували новозбудовані будиночки для лісових пташок.

Естафету акції по розвішуванню шпаківень і синичників Богданівське лісництво передало своїм колегам, лісівникам Знам’янського лісництва.

 

 

 

21 березня - Всесвітній день захисту лісів

 

      21 березня в усьому світі відзначається Міжнародний день лісу або Всесвітній день захисту лісів, який був заснований в 1971 році. Ініціатором установи даного Дня виступила Європейська конфедерація сільського господарства на 23-й Генеральній Асамблеї в 1971 році, і ця ідея була підтримана Всесвітньою Продовольчою і сільськогосподарською організацією при ООН (ФАО).

З тих пір щорічно з ініціативи ООН 21 березня, як привід проінформувати суспільство про важливість збереження лісів, відзначається Міжнародний день лісу (International Day of Forests). Причому було прийнято рішення про святкування цього дня саме в день осіннього рівнодення в Південній півкулі і весняного рівнодення в Північній півкулі (останнє, за традицією, вважається першим днем весни і є символом нового життя та нових починань).

Проблема збереження лісу та його багатств стоїть сьогодні в ряду найважливіших екологічних завдань для всіх країн світу. В останні роки тенденції, пов'язані з знелісненням Землі, викликають тривогу не тільки у екологів, але й у всього міжнародного співтовариства
У зв'язку з цим, основним завданням Міжнародного дня лісу є привернення уваги жителів планети до проблеми збереження лісів, інформування про значимості лісових екосистем, їх дійсному стані, основні заходи їх захисту та відновлення.

За традицією, починаючи з 2006 року, 21 березня Державне агентство лісових ресурсів України розпочинає Акцію «Майбутнє лісу у твоїх руках».

Метою Акції є виховання у підростаючого покоління шанобливого ставлення до природи, забезпечення зацікавленості у збереженні лісових насаджень, дотримання правил поведінки в лісі, роз’яснення широким колам громадськості важливості створення лісових насаджень, ознайомлення та надання можливості учнівській молоді, представникам громадськості взяти участь у створенні лісів, підвищення довіри громадськості до діяльності лісогосподарської галузі.

Саме тому до головного заходу Акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» - створення лісових насаджень, в першу чергу запрошується учнівська та студентська молодь. Останнім часом, акція набула публічності, бажаючих прийняти участь у створенні лісових насаджень з кожним роком все більше й більше. До акції долучаються цілі родини. Батьки привчають дітей любити і берегти природу, примножувати її для майбутніх поколінь.

Крім того, лісівники традиційно, проводитимуть конкурси дитячих малюнків і творів з лісової тематики, залучатимуть членів учнівських лісництв до участі в озелененні територій шкіл, екскурсій до лісу, лекцій з лісової тематики.

Акція триватиме до Дня довкілля, який в Україні традиційно проводиться третьої суботи квітня.

До речі, у Чорноліському лісгоспі цього року заплановано створити 52 га лісових культур, з них понад 16 га нових лісів захисного призначення.

 

 

Інженер

Кирпа О.М.

 

 

Охорона первоцвітів

 

      Лісова охорона Чорноліського лісгоспу щорічно починає працювати у посиленому режимі зі сходом снігового покриву. На території Чорноліського лісгоспу майже 4 тис.га заказника, що розташований у Богданівському лісництві та й в лісових масивах Знам’янського, Дмитрівського і Чутянського лісництв росте велика кількість первоцвітів. Серед них є й Червонокнижні такі як черемша та тюльпан, які потребують неабиякої охорони. Щорічно лісова охорона, спільно з працівниками правоохоронних органів, з залученням представників громадськості та ЗМІ патрулює лісові масиви з метою запобігання знищення  цінних і рідкісних рослин. Крім того, щорічно серед учнівської молоді проводиться ряд бесід щодо пропаганди охорони і захисту первоцвітів та Червонокнижних рослин. Не аби яку роль відіграє плідна співпраця із засобами масової інформації щодо роз’яснювальної роботи серед населення Знам’янщини.

 Нині, служба головного лісничого Чорноліського лісгоспу провела заняття з державною лісовою охороною Богданівського лісництва з питань охоронних заходів під час проведення операції «Первоцвіт-2018». Лісову охорону ознайомили з законодавчою базою, правилами поведінки під час проведення рейдів та відповідальність за порушення лісового і природоохоронного законодавства.

 

 

Операція “Первоцвіт” крокує Україною

  Щовесни на території України великих розмахів набуває торгівля весняними рослинами – так званими первоцвітами.

     Важких непоправних втрат завдає масовий збір первоцвітів – підсніжника, конвалії, проліска, черемші, рясту, диких тюльпанів, цикламена та крокусу, що призводить до послаблення, а у невеличких місцезростаннях до повного пригнічення насіннєвого поновлення. Цінні першоцвіти занесені до Червоної книги України і будь-який збір їх або пошкодження суворо забороняється.

    Проте заборона ця ігнорується відкрито і нахабно. Дільці, які наживаються на знищенні рідкісних і зникаючих рослин, повинні зрозуміти, що, добуваючи собі гроші, вони позбавляють своїх дітей і онуків можливостей бачити цю красу в майбутньому.

 
До того ж, варто нагадати, що згідно зі ст. 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення знищення видів рослин, які занесені до Червоної книги України, тягне за собою накладання штрафу на громадян від 340 до 510 грн. з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб – від 510 до  850 грн. з конфіскацією незаконно добутого. За незаконне придбання та збут об’єктів рослинного світу, занесених до Червоної Книги України, ст.88-1 КУпАП передбачено накладення штрафу від 153 до 340 грн. Крім того, за кожну знищену червонокнижну ранньоквітучу рослину розмір компенсації за шкоду становить 1 мінімальну заробітну плату.

    Для припинення збору, перевезення та торгівлі первоцвітами, на виконання вимог Законів України та з метою захисту, відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги, щороку навесні   проводиться операція “Первоцвіт”.


    До  рейдових перевірок у можливих місцях збору та продажу квітів, а також на залізничних вокзалах залучатимуться працівники правоохоронних органів України, екологічної інспекції,  лісової охорони, представники  громадських організацій та ЗМІ, активістів.

    При виявленні порушень природоохоронного  законодавства складатимуться протоколи  про адміністративні правопорушення з наступною їх передачею на розгляд відповідним судовим органам.

    Лісова охорона Чорноліського лісгоспу закликає громадськість проявити екологічну свідомість – не зривати, не продавати і не купувати перших весняних квітів!

    Приєднуйтеся  до операції “Первоцвіт” заради збереження унікальної української природи та, зокрема, мальовничої  Знам'янщини.

 

 

Декларуємо доходи

 

Лісова охорона державного підприємства «Чорноліське лісове господарство» розпочала роботу щодо оприлюднення своїх доходів, отриманих у 2017 році шляхом складання електронних декларацій.

Станом на 15 березня 2018 року  у Єдиний державний реєстр декларацій внесені дані 25% працівників  державної лісової охорони підприємства.

 Декларування доходів за 2017 рік, відповідно до вимог чинного законодавства, продовжуватиметься до 1 квітня 2018 року.

 

 

 

Провели навчання з лісонасіннєвої справи

 

Народна мудрість «Яке насіння – таке й коріння» постійно на устах у лісівників, оскільки майбутнє лісу безпосередньо залежить від якісного посівного матеріалу з якого вирощують садивний матеріал для лісовідновлення і лісорозведення. Лісове господарство щорічно проводить фенологічні спостереження, прогнозують очікувані урожаї та заготівлю лісового насіння для висіву його в лісових розсадниках.

     

Хоч в минулому році пізні весняні заморозки майже повністю знищили цвіт на деревах, лісівники Чорноліського лісгоспу все ж приклали всі зусилля для забезпечення підприємства  лісовим насінням. План збору виконаний, в результаті чого заготовлено 1909 кг насіння, 1800 кг з яких – посівний матеріал дуба. Зібране насіння має доволі високу якість, тому є сподівання що підприємство не відчуватиме дефіциту садивного матеріалу навесні наступного року.

Зважаючи на важливість зазначеного напрямку діяльності, щороку лісівники проводять навчання з відповідальними особами за лісонасіннєву справу у лісництвах. Так, 14 березня 2018 року на базі Богданівського лісництва службою головного лісничого були проведені чергові навчання та перевірку знань з дотримання інструктивних матеріалів, державних стандартів та законодавства з лісового насінництва та садивного матеріалу.

 

 

 

Інженер

 О. Кирпа

 

 

Привітання

 

 

 

Провели профспілкову конференцію

Провели профспілкову конференцію

         

Тридцять делегатів від трудового колективу третього березня зібрались у залі засідань Державного підприємства «Чорноліське лісове господарство» на       профспілкову конференцію.  На порядку денному конференції винесли три питання:

  1. Підведення підсумків виконання колективного договору 2017 року .
  2. Внесення змін та доповнень в колективний договір на 2018 рік .
  3. Різне.

З доповіддю про стан виконання колективного договору та основні виробничі показники виступила голова  профспілки лісгоспу Тетяна Хуторна. Вона зазначила, що профспілкова організація лісгоспу  налічує 231 члени  профспілки, з них – 71 пенсіонер.

Підводячи підсумки щоденної праці  колективу підприємства за звітний 2017 рік з впевненістю можна твердо сказати, що робота виконана та перевиконана, була чітко спрямована на виконання завдань з охорони і захисту лісу  мисливських угідь, лісовідновлення та лісорозведення, санітарно - оздоровчі заходи у насадженнях та проведено  покращення умов праці працівників підприємства.

На підприємстві протягом багатьох років  підтримуються конструктивні взаємовідносини адміністрації і трудових колективів через укладання Колективного договору. Адміністрація спільно з профкомами через колективні договори вирішують питання підвищення ефективності виробництва і забезпечення соціальних гарантій працюючих.

Звітуючи перед трудовим колективом, голова профспілкової організації доповіла про проведені заходи з організації праці і відпочинку працівників лісгоспу, розміри наданих матеріальних допомог до державних свят, на лікування і  оздоровлення, здешевлення продуктів харчування, закупівлі дров для опалення помешкань працівників лісгоспу  та його пенсіонерів. Значна увага приділялась відпочинку і оздоровлення працівників та їх дітей. Так, протягом року  працівники підприємства приймали участь у розважальних культурно-масових заходах, організованих профспілками та адміністрацією підприємства, це й Ліс-квест, і подорож до Західної України, і відпочинок на узбережжі Чорного моря та садибі Ділєєвих і безліч інших заходів. Двадцять неповнолітні діти лісівників відпочивали в оздоровчих таборах області та на узбережжях Чорного та Азовського морів.

Не залишилась без уваги і сім’я загиблого в зоні АТО працівника лісгоспу Олександра Каплуна. Протягом року сім’ї загиблого виплачено 150 тис. грн.  На місці захоронення загиблого за фінансової підтримки адміністрації лісгоспу і профспілки встановлено меморіал.      

             

 Звітний період був надзвичайно насичений політичними, економічними  і, як наслідок, соціальними подіями в житті лісівників та профспілкового руху. Лісівники України уже третій рік відчувають на собі намагання реформування лісової галузі, так в 2017 році набуло глобальних масштабів та прагнення передачі лісів у концесію.

Уже третій рік поспіль підприємство не отримувало кошти з державного бюджету , розраховуючи лише на власні сили та можливості

Уся виконана робота  завжди була поєднана із зусиллями адміністрації підприємства профспілковим комітетом. Адже мета у нас одна – успішно і ефективно працююче підприємство та соціально захищені працівники.

На конференції взяли слово представники цехових комітетів підприємства з високою оцінкою роботи адміністрації та профспілок лісгоспу, та надали ряд пропозицій, змін і доповнень до Колективної угоди на 2018 рік. Делегати обговорили всі пропозиції та погодили ряд найважливіших пропозицій, виконання яких покращить умови роботи та охорони праці і життя працюючих.

 

 

 

Вы здесь: Home
06 $o[ 'force_show_code' ] = true; 07 $sape = new SAPE_client( $o ); 08 09 echo $sape->return_links(); 10 ?>