Ліс – дитя землі

27413, Кіровоградська область Знам’янський район с. Богданівка вул. Київське шосе, 1, email: chernoles@ukr.net

Про ліси і лісівництво

 

    Завершився календарний рік. Чорноліський лісгосп свою господарську діяльність протягом минулого 2018 року здійснював відповідно до планових показників та завершив його з позитивними показниками.

Зимовий період та погодні умови цієї зими внесли корективи в діяльність підприємства. То ж лісівники планують як працюватимуть у нинішньому році, які об’єми  робіт мають опанувати величезним колективом.

 Журналісти, зібравши найбільш кричущі питання місцевої громади, звернулись до директора лісгоспу Олександра Зуєва та попросили дати коротенькі коментарі. Бесіда вийшла цікава. Всі питання знайшли відповіді і розсіяли темряву невідання що ж відбувається в лісах Чорноліського лісгоспу.

 

Ми вирішили розмістити у своєму інформаційному просторі цю розмову без змін і доповнень. То ж даємо вам змогу проаналізувати питання і відповіді і, можливо, в багатьох читачів знайдуться відповіді і на їх питання.

 

 

«Головною метою діяльності лісгоспу є охорона і захист лісів від хвороб і шкідників, від незаконних рубань лісових насаджень, охорона і захист флори і фауни в лісах, проведення ряду санітарно - оздоровчих заходів лісів, відновлення лісів на зрубах та розведення лісів на землях, наданих у постійне користування» - каже директор Чорноліського лісгоспу Олександр Зуєв. Ми вирішили поцікавитись лісівничим справами, почути як підприємство працювало протягом року, які здобутки радують і проблеми бентежать працівників підприємства та цікавлять громадськість.

 

- Пане Олександре, ось ви ніби і господарюєте гарно, а прямуючи повз ваш офіс трасою до Києва в очі впадає велика кількість впавши дерев у лісі. Чому це так? Чому підприємство   не хоче зробити ліс гарним?

 

Ліс,  як і людина, протягом життя проходить ряд змін якісного характеру. Молоді насадження, як малі діти, потребують постійної уваги, догляду та охорони. З часом насадження починають дорослішати, набуваючи в своєму середовищі ворогів у вигляді шкідників та ряд хвороб, які значно знижують стійкість насадження та викликають відпад ослаблених дерев. Частина дерев у насадження є сухостійними, частина цих дерев падає під впливом різних природно-кліматичних дій. Найбільша інтенсивність падіння    сухих дерев спостерігається після рясних дощів, снігопадів та вітру а також навесні, коли починають відтавати грунти. Грунт стає пухким, дерева з пошкодженими опеньком корінням під своєю вагою вивертаються з грунту і падають. Тому нам доводиться спостерігати масове скупчення впавших та повислих на здорових деревах у лісі, що значно погіршує естетичний вигляд, санітарний стан насадження та несе загрозу життєдіяльності людини. Адже доступ до лісових масивів має кожний бажаючий. Це й збір грибів, і активний відпочинок в лісі, і заняття спортом. Тож треба бути дуже обережним у лісі. Особливо незадовільний стан лісових насаджень у природно-заповідному фонді. Щоб було всім зрозуміло, майже вся територія Богданівського лісництва, а саме: урочище «Чорний ліс» є заказником загальнодержавного значення, на території якого діють зовсім інші нормативно-правові акти. Тут діє заборона щодо проведення будь-якої господарської діяльності без погодження з рядом структур коло якого завершується у Міністерстві екології України. То ж щоб провести   прибирання впавших дерев або навіть лише одного єдиного дерева в заказнику або вздовж дороги державного значення, лісгосп має отримати комплекс дозвільної документації. Спочатку насадження обстежують спеціалісти –лісопатологи, дають обґрунтування доцільності проведення оздоровчих заходів науковці, вся ця документація кружляє лабіринтами владних кабінетів екологів та інших фахівців. На це витрачається безцінний час. Іноді від подачі пакету документів до отримання лімітів на проведення заходів санітарно-оздоровчого характеру в заказнику проходить від шість місяців до кількох років. Тому й не дивуйтесь, що прямуючи трасою зі Знам’янки до Олександрівки за вікнами автомобіля спостерігається сумна картина могильника відмерлих дерев. Це не тому що лісівник погані господарі, це тому що законодавча база не дозволяє привести ці насадження у належний санітарний стан.

 Вже майже під кінець 2018 року ми отримали такі довгоочікуваний дозвіл на мізерну площу обслуговування заповідного насадження  та привели у відповідність до санітарних норм  500 метрів смуги лісу вздовж дороги, що прямує до села Богданівки. Прибрали впавші та сухостійні небезпечні дерева, вирізали чагарники вздовж дороги. То ж можна провести порівняння стану насадження доглянутого і не доглянутого. Звичайно видно кординальні зміни в якості деревостану. Вся заготовлена деревина не мала особливої цінності тому була вся пущена в реалізацію населенню Знам’янщини для опалення побутових приміщень. Дров’яна деревина нині користується шаленим попитом бо є альтернативою дорогому газу тому й забиралась споживачами, як кажуть «прямо з-під пилки». Весь неліквід (гілки з крон дерев, дрібнолісся) підприємство переробило на тріску за допомогою спеціальної техніки та пустило для опалення власних котелень.

 То ж, як бачите, ми вміємо господарювати і раціонально використовувати всі природні ресурси.

 

- А як справи в лісових масивах поза межами природно-заповідного фонду?

 

Трохи кращі. Тут діють менш радикальні правила.

 

- Розкажіть як саме визначаються  місце де можна провести заготівлю деревини? Це визначають лісівники лісгоспу чи діють якісь обмеження і правила?

 

Ведення лісового господарства – це грандіозний комплекс науково обґрунтованих, загальноприйнятих заходів. Всі дії лісівників виважені і відповідають вимогам ведення лісової галузі не лише в Україні, а і далеко за її межами. Ми працюємо не спонтанно. В нас є матеріали лісовпорядкування, є проект організації і розвитку підприємства яке затверджує Міністерство екології України. В ньому чітко вказані дані про всі наші масиви, який запас деревини ми маємо, скільки його щорічно приростає і скільки ми можемо заготовити деревини без шкоди як для лісу так і для природного середовища. Весь ліс у нас облікований. Ми все знаємо про грунти, на яких вони ростуть. Ми знаємо як його виростити з сіянця і доглянути до вже стиглого насадження.  Ми не можемо, наприклад, заїхати в ліс, подивитись вгору на дерева і вирішити що завтра візьмемо пилку і почнемо тут пиляти… Ну це як посадити картоплю на городі і через два тижні взяти лопату і копати її, в надії отримати смачненьку молоду картопельку. А ні, її треба підсапати, підгорнути, захистити від хвороб і шкідників, дочекатись коли вона матиме технічну або природну стиглість і лише тоді отримати довгоочікуваний урожай. В лісовій галузі це набагато серйозніше, бо вирощування лісу – це не річний цикл, це десятки, а то й сторіччя кропіткої, відповідальної, фахової роботи лісоводів. Ведення лісового господарства не дає права на помилку, бо виправляти її доводиться не одному поколінню. І піднімаючи голову вгору, щоб подивитись на крону дерева, кожний лісівник одразу думає не про кубометр деревини, а про те що ростиме тут через 50-100 років, чи збережеться вже існуюча екосистема, які дерева відновляться  самостійно після заготівлі деревини, а які треба обов’язково висадити  заново та  прикласти зусилля по догляду за ними протягом всього їхнього життя.

Санітарний стан насаджень постійно знаходиться під пильним наглядом лісової охорони та, в разі, виникнення вогнищ збудників хвороб та шкідників, за терміновим донесенням проводиться обстеження цих масивів спеціалістами-лісопатологами ДСЛП «Херсонлісозахист» та фахівцями обласного управління лісового та мисливського господарства. Вони надають  фахові рекомендації щодо проведення тих чи інших оздоровчих заходів. Висновки надаються з урахуванням рекомендацій матеріалів лісовпорядкування. Всі матеріали проходять ретельний аналіз у обласному управлінні лісового господарства та спеціалізованому підприємстві лісозахисту і лише тоді ми починаємо проводити заходи з формування та оздоровлення лісу.

Нині лісові масиви Чорного лісу вже досягли віку стиглості і потребують поступової заміни на молоді. Бо як і все живе на планеті, ліси старіють і відмирають. Тому врожай деревини потрібно вчасно збирати. Який же господар не збиратиме на полі стиглу пшеницю з налитими сонцем повними колосками, а чекатиме коли зерно впаде і зіпріє?. Так і деревину треба взяти з лісу вчасно. Тоді вона і цінна, і якісна, і коло її використання безмежне.  Це й меблі, і будматеріали, і тара….

 

- А чи може підприємство існувати без заготівлі деревини?

 

До складу лісгоспу входить шість структурних підрозділів, у яких працюють майже 200 працівників. Це не лише лісова охорона. У нас працюють лісокультурні працівники, лісоруби, робочі на цехах переробки деревини, водії, слюсарі, оскільки об’єми виконуваних робіт великі. Крім надходжень від заготівлі деревини підприємство вирощує і реалізує другорядні лісові ресурси. Вже кілька років поспіль ми маємо гарні показники по реалізації декоративного садивного матеріалу. Останні роки ми трошки не дотягуємось до суми реалізації в мільйон гривень. Це гарний показник і ми плануємо його підвищити. Маємо також гарні надходження від реалізації новорічних ялинок, це теж близько пів мільйона гривень щорічно. Заклали невеличку плантацію горіхоплідних. То ж скоро матимемо урожай фундука. Вже минулого літа з власних плантацій збирали і реалізовували ягоди полуниці і малини, чекаємо урожай смородини. Цього року знову посадили огірки в теплиці, теж маємо надію на гарний урожай.

 Як кажуть «не хлібом єдиним». Але будемо відвертими. За рахунок цих надходжень підприємство неспроможне буде здійснювати  всі покладені на нього функції саме як лісогосподарського підприємства. І не лише в цьому проблема…

 

-          А в чому?

 

 Чорноліський лісгосп обслуговує більше 19 тисяч гектарів лісових земель. В охороні цих земель задіяний цілий штат лісової охорони, до складу якого входить майже п’ять десятків спеціалістів. Утримується штат лісової охорони за рахунок власних коштів підприємства. Вже майже десять років лісгоспи не фінансуються державою взагалі. Та й законодавчі нововведення минулого року вносять свої корективи в діяльність підприємства. З 2019 року всі лісові землі підлягають оподаткуванню, так як і сільськогосподарські. Але в чому різниця? Різниця в тому, що фермер, зібравши щорічний урожай сільгоспкультур має якісь кошти для сплати земельного податку бо він отримав прибуток з вирощеної на землі продукції, а в лісі це зовсім по іншому. Ми маємо платити за землю з якої не маємо жодного прибутку. Наприклад: ми отримали в постійне користування сільгоспнеугіддя від сільської ради. Власним коштом зібрали лісове насіння, виростили його в розсаднику, за власний кошт заліснили ці землі щоб далі ці яри не розмивались, не сповзав родючий шар грунту та  новий ліс захищав поля від вітровіїв та інших природних катаклізмів. Потім впродовж десятиріччя ми маємо проводити догляди за цими культурами, щоб рослини прижились і росли на новому місці. Ніби корисна справа, ніби й «спасибі» варто сказати, але за цей шматок землі ми маємо ще  сплатити податок. Ми й так сплачуємо рентну плату за використання природних ресурсів, але то за використання. А це просто так маємо платити бо так вирішили за нас. Тому на підприємство лягає шалений тягар додаткового  подвійного оподаткування.

Крім економічних аспектів неможливості існування підприємства без заготівлі деревини є ще й екологічні аспекти.

Ліси Чорноліського лісгоспу розташовані на межі лісостепу і степу. Тому лісо рослинні умови для його росту дуже важкі. Практично всі ліси Чорнолісся – рукотворні. Їх посадили дбайливі руки наших дідів-лісівників. Садили цінні породи дерев такі як дуб та ясен. У наших природно-кліматичних умовах самостійно відновитись ці деревні породи неспроможні. За своєю природою жолудь, який проріс під наметом лісу здатний прожити два роки. Далі через недостачу світла сіянець гине. Під наметом добре ростуть другорядні супутні породи такі як клени, липа. Площі заростають чагарниковими рослинами: бузина, терен та інше. З часом відбувається заміщення цінних порід дерев на малоцінні. Тому, не проводивши заготівлю деревини, і не доглядаючи на насадженнями на зрубах ми можемо втратити цінні лісові насадження і, натомість, отримати зовсім інший породний склад насадження, який не влаштовуватиме нікого а ні з економічної а ні з екологічної точки зору. Тому в лісовій галузі існує система доглядів у молодняках та ряд заходів з формування та оздоровлення   лісів, яка дає можливість формувати певний породний склад насадження, стежити за його якісним складом.  Саме завдяки таким заходам Чорний ліс і існує саме як «чорний ліс», перевагу в якому надають дубу і ясену, а не бересту і бузині. Це ціла наука, яку знає та виконує кожний лісівник.

 

-          Громадські активісти скаржаться на те, що мандруючи по лісу вони спостерігають вирубані площі, на яких немає зовсім лісу і ростуть лише бур’яни. Як ви це прокоментуєте?

 

Мандруючи лісом ви, дійсно, бачите площі, на яких відсутні дорослі дерева. Це площі, які вийшли з-під суцільних рубок. Про те, що вони заростають бур’янами говорити не варто, оскільки всі зруби, відповідно до лісового законодавства, після завершення лісосічних робіт, переводяться в лісокультурний фонд та підлягають обов’язковому лісовідновленню протягом трьох років. У Чорноліському лісгоспі лісовідновні роботи проводяться на наступний рік після рубки або, навіть, в рік завершення рубки. Це спричинене тим, що грунти мають високий рівень родючості та швидко заростають бур’янами, що в подальшому ускладнює процес створення лісових культур та догляди за ними протягом п’яти наступних років. Готують грунт під посадку лісу частково, полосами і доглядають в рядку вручну, а в міжрядді за допомогою мотокіс. В міжрядді саджанців залишається смужка, на якій ростуть самовідновні швидкоростучі породи такі як клени, липи, ясени, вони є супутніми породами для кращого формування стовбура дуба звичайного, який висаджується у спеціально підготовлені борозни. Такий спосіб лісовідновлення нам запропонували науковці і ми чітко дотримуємось цих рекомендацій.

 Звичайно в перші роки важко помітити серед лісової флори малесенькі однорічні саджанці дуба, висота яких не більша 10-15 см. Тому й складається враження, що лісосіка порожня. Варто лише натрапити на висаджений рядок саджанців і ви обов’язково спростуєте хибну думку. На даний час у лісгоспі обліковується близько 1250 га лісокультурних об’єктів, з них понад 600 га – новостворені  захисні протиерозійні ліси. Це значні об’єми робіт трудові затрати по їх обслуговуванню.

 

-          Все ж давайте повернемося до лісопродукції. Підприємство щорічно проводить заготівлю певної кількості деревини. Вона доступна кожному? Зупинимось, наприклад, на дровах.

 

Так, підприємство проводить заготівлю деревини, під час догляду за лісовими масивами у відповідності до планових заходів з формування  та оздоровлення лісів. Близько 28 відсотків   заготовленої деревини придатна для подальшої переробки, решта  – це низькосортна дров’яна деревина. Останніми роками ми навчились переробляти частину цієї деревини на власних деревообробних дільницях. Виготовляємо різного роду продукцію, яка йде в реалізацію і дає нам додаткові кошти. Вся дров’яна деревина реалізується населенню Знам’янщини. Першочергово ми забезпечуємо дровами місцеве населення, учасників бойових дій на сході країни та бюджетні організації району і міста. Поки-що великих проблем з постачанням дров у нас не було.

 

-          Чи будуть проблеми з забезпеченням населення дровами у цьому році?

 

Щорічно ми готуємо приблизно однакову кількість лісопродукції. То ж у кількісному відношенні, звичайно ж, глобальних проблем не буде. А от у вартісному відношенні – так.

Тягар подвійного оподаткування лісових земель  та збільшення на 50% розміру рентної плати за користування природними ресурсами лягає на собівартість заготовленої продукції. То ж станом на сьогодні вартість кубометра дров’яної деревини зросла на 90 гривень і складає на даний час 630 грн за 1 кубометр. Крім того, ми виготовляємо паливні брикети з відходів лісопиляння, а саме: тирси та технологічну тріску з неліквідної деревини. Ця продукція теж використовується для опалення приміщень.

 

-          На завершення нашого діалогу хочу спитати з яким основними показниками Чорноліський лісгосп завершив буремний 2018 рік?

 

Щоб не закидати вас цифрами – скажу коротко. Підприємство весь рік працювало в штатному режимі. Рік завершили добре. Заборгованості із заробітної плати на підприємстві немає. Що можна віднести до основних показників підприємства? Ну, звичайно ж, це сплата податків. Чорноліський лісгосп вже давно є основним бюджетоутворюючим підприємством Знам’янського району.  До зведеного бюджету та фондів у 2018 році  лісгоспом   сплачено 27,6 млн. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів, з них 7,7 млн. грн. – єдиний соціальний внесок.     

 То ж багато це чи мало, добре чи погано? Гадаю – добре, бо це і пенсії пенсіонерів, і заробітна плата бюджетників, і утримання інфраструктури району.

 

 

 

Вы здесь: Home Про ліси і лісівництво
06 $o[ 'force_show_code' ] = true; 07 $sape = new SAPE_client( $o ); 08 09 echo $sape->return_links(); 10 ?>