Ліс – дитя землі

27413, Кіровоградська область Знам’янський район с. Богданівка вул. Київське шосе, 1, email: chernoles@ukr.net

Поговоримо про санітарний стан лісових насаджень Чорноліського лісгоспу

 
     
 

Останнім часом погіршився санітарний стан лісів у різних регіонах України, що пов’язане зі змінами клімату та антропогенним впливом (рекреацією, пожежами, тощо). Змінилися ареали шкідливих комах і збудників хвороб лісу, змістилися терміни їхнього розвитку, сприйнятливість дерев до пошкоджень. Деякі види, які раніше розмножувалися на мертвій деревині, тепер уражують також життєздатні дерева, деякі види змінили свій природний ареал та завоювали нові території. 

   
     
     

Ще п’ять років тому про нову хворобу ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.) ми могли дізнатися лише з інтернет-ресурсів. Історія виникнення невиліковної хвороби ясена починається, за твердженнями ряду науковців, з литовського міста Каунас. На початку 90-х в Литві розпочали масове озеленення населених пунктів. Враховуючи те, що ясен добре культивується у міських парках, місто закупило велику партію саджанців у Китаї.   Як виявилося згодом, саме молоді ясеневі саджанці стали причиною занесення нової хвороби ясена в Європу з Азії. Саме там, у місті Каунас, на початку 90-их працівники міського парку вперше запримітили раптове всихання ясенів.

Хвороба стала стрімко поширюватися європейськими широтами і буквально за 10 років охопила всю Європу.

     
     
     

В 1994-1996 роках професор академії Кракова (Польща) Т.Ковальський вперше описує новий інвазійний вид Chalara Fraxinea та визначає, що він є анаморфною (нестатевою) стадією гриба. Офіційно назва хвороби звучить як Chalara fraxinea T. Kowalski (2006) (Thielaviopsis fraxinea) – рак халаровий, або ж побутує ще така назва, як бактеріальний рак ясена. (Нещодавно уточнено назву виду гриба – Hymenoscyphus fraxineus (T. Kowalski) Baral, Queloz & Hosoya.). Гриб внесено у 2007 році у «тривожні списки» EPPO (Європейська та Середземноморська організація захисту рослин) та NAPPO (Північноамериканська організація захисту рослин). Гриб походить із Японії, де мало пошкоджує місцеві види ясена. 

     
     
     

2010 року про хворобу ясена заговорили й українські лісопатологи, а 2015 року наявність цієї хвороби дослідили і в Чорноліському лісгоспі: спершу у Чутянському і Дмитрівському лісництвах  та  на території лісового заказника загальнодержавного значення «Чорноліський» Богданівського лісництва. Згодом хворобу виявили і в лісових насадженнях Знам’янського лісництва. Індекс санітарного стану насаджень збільшився. Серед причин відпаду ясена – пошкодження лубоїдами, ураження опеньком, некрози, бактеріальний рак тощо.

     
     
     

Яким чином можна визначити те, що доросле дерево хворе? Інвазійний гриб потрапляє у ясеневі насадження, починаючи з листкової пластини, далі він проторює собі дорогу до черешка, поширюючись у тоненькі гілки, згодом у більші, скелетні гілки, закупорюючи судини, спричиняє в’янення, некрози, рак, знебарвлення деревини, гнилизну. Жоден інший гриб не спричиняє такого кола симптомів у різних тканинах рослин. Інвазійного гриба бачити, як кажуть, на око, неможливо, і в тому, за словами науковців, є біда, адже рак живе всередині, у тканинах дерева. Водночас можна спостерігати, що дерево ослаблене, якщо внизу воно вже уражене опеньком, а гілки в кроні дерева всихають.

     
     
     

Ослаблені хворобами ясеневі насадження заселяються вторинними шкідниками листогризучими комахами. Останнім часом зросло поширення шпанської мушки та ясенових пильщиків, які пошкоджували дерева майже на 100 %,  особливо у міських насадженнях і на узбіччях лісових масивів. Мешканці м. Знам’янка пам’ятають минулорічну весняну атаку «зелених листожерів» у міському парку та лісовому масиві Знам’янського лісництва, що прилягає до міської смуги. Після пошкодження крон навесні 2017 року дерева відновили стан, але залишилося багато відмерлих гілок. На таких деревах вже восени того ж 2017 року виявлено симптоми відмирання ясена:   некрози на пагонах, знебарвлення деревини, передчасне опадання листя, що призводить до масового всихання і відмирання цілих груп дерев ясена звичайного.

     
     
     

 Хворобами вражаються не лише ясеневі насадження. Потерпають від хвороб дуби, вражені поперечним раком дуба і стовбуровими гнилями, в результаті чого ми відстежуємо на стовбурах плодові тіла трутовиків. Останнім часом спостерігається масове всихання граба звичайного через різке зниження рівня залягання грунтових вод та підвищення температурного режиму у вегетаційний період.

     
     
     

Зважаючи на доволі поважний вік насаджень Чорноліського лісгоспу через зміну кліматичних умов та природного старіння дерев, в результаті чого знижується стійкість насаджень до враження хворобами та шкідниками, відстежується щорічне збільшення площ осередків шкідників і хвороб у насадженнях.

     
     
     

Так, лише протягом 2017 року різними господарськими заходами ліквідовано осередків хвороб на площі 299 га та виявлено нових на площі 928 га. Загальна кількість насаджень вражених хворобами складає 11922 га, з них 3000 га – ясеневі насадження. Крім того, ослаблені хворобами насадження заселяються вторинними шкідниками. В результаті лісопатологічних обстежень 2016-2017 року встановлено часткове затухання осередків шкідників на площі 1540 га, що є результатом спланованої діяльності лісівників підприємства з приводу біологічних заходів боротьби  з шкідниками та хворобами. Та навесні 2017 року зафіксовано новий осередок чорного ясеневого пильщика (шкідника, якого раніше в лісових масивах Чорного лісу не було) в Знам’янському лісницві на площі 165 га. Загальна площа осередків шкідників у лісових масивах лісгоспу становить 924 га, це саме та площа насаджень, яка конче потребує проведення санітарних лісогосподарських заходів. В іншому випадку ці насадження приречені на повне відмирання.

     
     
     

 Зважаючи на те, що в наших природно-кліматичних умовах природне поновлення головної породи (дуб, ясен) практично неможливе – прогноз щодо якості майбутніх насаджень сумнівний: головні породи будуть замінені супутніми породами такими як граб, липа, клени та чагарниками (вони мають природну можливість рости під шатами дорослих дерев), що не мають особливої цінності. Вирішити цю проблему можуть лише інтенсивні лісогосподарські заходи по лісовідтворенню, тобто створенню штучних насаджень на зрубах та якісний догляд за новоствореними лісовими культурами та молодими насадженнями.

     
     
     

Доступних і дешевих ліків проти хвороб дерев немає. Застосування фунгіцидів і стимуляторів росту економічно ефективне лише у розсадниках. Тому ми можемо, нажаль, вживати лише радикальні заходи з підвищення стійкості лісів, шляхом проведення санітарних рубок,   вибираючи у насадженнях ослаблені, хворі та сухостійні дерева,   зменшуючи ризики  розповсюдження інфекцій і пошкодження комахами та хворобами здорових дерев. Щоб вжити вчасні й вірні заходи, слід вірно визначити види шкідників чи хвороб, з’ясувати особливості їх розвитку, вимог до субстрату та екологічних умов. З цією метою лісова охорона самостійно проводить окомірні обстеження насаджень на факт виявлення осередків шкідників та хвороб, крім того, лісгосп щорічно двічі на рік запрошує для обстеження насаджень фахівців лісопатологів, які дають фахові рекомендації стосовно шляхів боротьби з патогенними осередками. Щорічно направляє на аналіз біоматеріал, з метою виявлення яйцекладок шкідників, та прогнозування розмірів пошкоджень та планування заходів з боротьби з шкідниками.

     
     
     

Нажаль, зі змінами умов проведення санітарних заходів, лісівники втрачають дорогоцінний час на отримання дозволів щодо проведення лісогосподарських заходів по боротьбі з хворобами та шкідниками, формуванню та оздоровленню лісових насаджень, в результаті чого деревина, яка б могла стати джерелом надходження прибутків, наповнення державної казни шляхом надходження податків, спрямованих на сплату пенсій та заробітних плат бюджетних установ, псується під дією стовбурових грибкових хвороб та шкідників, гниє під природним  і кліматичним впливом, втрачаючи свою цінність. 

     
     
     

Довідково інформуємо, що середній вік ясеневих насаджень на території Чорноліському лісгоспу становить 80-100 років, а дубових – на значних площах, сягають далеко за 120-150 років. Разом з цим, вік, у якому достигають ці насадження та є найбільш якісними відповідно становлять 80 та 120 років.

     
     
     

Нині, громадськість б’є на сполох, ніби то лісівники нищать насадження. Приведемо, для роз’яснення наступні дані: щорічно на 1 га вкритих лісом земель Чорноліського лісгоспу приростає 3,6 кубометри деревини, це відповідно,   60 тисяч кубічних метрів у розрізі підприємства в цілому щороку. Протягом 2017 року, в результаті проведення заходів з формування і оздоровлення лісів підприємством заготовлено 30 тисяч кубічних метрів  деревини. Як правило це деревина отримана  від (сухостійні, вражені стовбуровими гнилями та грибами, пошкоджені стовбуровими шкідниками, вітровали та буреломи). Даний ресурс  реалізується споживачам у вигляді круглого лісу та дров’яної деревини для опалення помешкань, решта переробляється на підприємстві в цехах переробки низькосортної деревини.

 То ж, чи є це виснажливим лісокористуванням чи ні?

Одначе, підприємство постійно дбає про раціональне використання заготовленої деревини. Якщо раніше неліквідна продукція (гілки та хворости) спалювались на лісосіках, то нині ця продукція використовуються в повному обсязі, шляхом перебивання її на тріску, яка використовується для опалення соціальних закладів області.

     
     
     

Крім того, всі зруби заліснюються в рік рубки або на наступний рік. Новостворені лісові культури доглядаються протягом 6-7 років і лише потім переводяться у вкриту лісовою рослинністю землю. Процес вирощування насаджень довгий і кропіткий, потребує величезних капіталовкладень і тяжкої праці. Але без рубання стиглого і перестиглого лісу і посадки на місці зрубів молодих саджанців ліси приречені на загибель.

     
     
     

Підприємство завжди відкрите для діалогу з громадськістю і готове надати будь яку інформацію щодо діяльності. Тому і звертається з проханням до всіх охочих поговорити про ліс: не треба безпідставно звинувачувати лісівників у злочинних діях. Адже кожний господар і господиня вдома дбайливо і економно використовують свої сімейні ресурси, дбайливо ставляться до свого майна, фінансів і т.д. Так і ми, лісівники, дбаємо про ліс, вчасно збираємо вирощений урожай та висаджуємо і висіваємо новий, щоб ним користувались наші діти, внуки і правнуки. Так робили наші діди-прадіди, так робимо й ми. Якщо хочете вкласти й свій внесок у створення нових насаджень – приходьте до нас на лісокультурну кампанію та Всеукраїнську акцію «Майбутнє лісу у твоїх руках» радо зустрінемо вас та приймемо вашу допомогу. Адже мудрі кажуть, що кожний справжній господар за своє життя має посадити дерево,збудувати дім та виростити гарних дітей!

 

Матеріал підготувала інженер О. Кирпа

 

 

Вы здесь: Home Поговоримо про санітарний стан лісових насаджень Чорноліського лісгоспу
06 $o[ 'force_show_code' ] = true; 07 $sape = new SAPE_client( $o ); 08 09 echo $sape->return_links(); 10 ?>